12 маловідомих фактів про владику Ніфонта

11
20
12 маловідомих фактів про владику Ніфонта
Багатолітній керівник Волинської єпархії УПЦ, митрополит Ніфонт (Василь Солодуха) прожив не надто довге за земними мірками життя: 22 березня 2017 року його серце зупинилося на 69 році. Але він лишив по собі незлічиму кількість добрих справ, а головне - незабутній слід в серцях тисяч людей.

Хтось пригадує Ніфонта як незламного духом архієрея, який зберіг на Волині ортодоксальну церкву. Інші - як мудрого порадника, почути слово якого православні їхали за тисячі кілометрів. Дехто переконаний: владика мав справжній дар заглядати в людські душі, помисли і навіть в Божі наміри, прозорливо бачачи майбутнє.

Прощаючись із владикою, видання "Волинь24" пропонує ще раз пригадати найбільш яскраві і водночас - маловідомі факти з його біографії.


– 1 –

Мати майбутнього владики Марія Солодуха померла, коли синові не було і року. А через рік згасло життя його батька – Андрія. Попри те, що Василь виховувався в рідні – бабусі, тітки та дядька, все ж болісно сприймав свою сирітську долю.

– 2 –

Перед вступом до семінарії, Василь Солодуха їздив до Почаївської Лаври поспілкуватися із преподобним Амфілохієм. Виявилося, що того немає на місці: поїхав провідати рідню. Василеві довелося пройти 24 кілометри, щоб все-таки поспілкуватися з монахом. Коли прийшов – біля будинку було повне подвір’я людей. Вийшов Амфілохій і звернувся до людей: «Пропустіть, майбутній владика прийшов».

– 3 –

Навчатися вирішив у семінарії в Загорську, поблизу Москви (на той час було три семінарії на весь Радянський Союз). Проте переживав, чи пройде медкомісію, адже в армії застудив одне вухо і частково втратив на нього слух. Проте благословляючи, Амфілохій запевнив, що все буде добре, і саме так сталося. Під час огляду лікар помилково двічі сказав затулити одне і те саме вухо, перевіривши якраз здорове.

– 4 –

Під час навчання в семінарії, Василь Солодуха був іподияконом у патріарха Пімена. До речі, йому прислужувало 12 семінаристів і усі потім стали архієреями. Коли Пімен помер у 1990 році, Ніфонт був одним із тих, хто ніс його труну.

– 5 –

На літургії під час канонізації, тобто – причислення до лику святих Амфілохія Почаєвського, Ніфонт читав його «житіє». Таке читання біографії є обов’язковою умовою канонізації.

– 6 –

Коли Ніфонт служив у Рудці-Козинській Рожищенського району, до нього на службу приїздило деколи по 500 чоловік. Слава про «рудинського батюшку» швидко пішла православним світом, послухати його проповіді приїжджали з усієї України, Москви, Уралу та Білорусі. У 1990 році батюшку призначили єпископом Хмельницьким та Кам’янець-Подільського.

– 7 –

Владику Ніфонта перевели на Волинь 25 серпня 1992 року «у зв’язку із складною міжконфесійною ситуацією у Луцьку» (на той час було утворено УПЦ КП та в Луцьку патріотично налаштовані активісти захопили кафедральний собор, єпархіальне управління, семінарію). Владика на таку пропозицію відповів: "Горить моя рідна Волинь, і я готовий своєю кров'ю загасити той вогонь".

– 8 –

Під час мітингу перед будівлею Волинської облдержадміністрації 24 вересня 1992 року Ніфонта поранили: перерізали вени на руці. У ту осінь, поки на православній Волині відбувалися революційні події, владика поміняв 12 квартир. Як тільки дізнавалися, де він живе – погрожували власникам житла, що спалять його, викрадуть дітей…

– 9 –

Ніфонт не поїхав на архієрейський собор, на якому скидали Філарета (майбутнього патріарха УПЦ КП) з посади голови Української православної церкви. До того ж, навіть не повідомив, як інші відсутні очільники єпархій, чи підтримує таке рішення.

– 10 –

Владика вмів вишивати і охоче це робив. Вишивав: і рушники, і серветки, володів навіть технікою болгарського (подвійного) хрестика. Розповідав, що його навчила вишивати тітка.

– 11 –

Владика також викладав у Волинській духовній семінарії. Читав курс під назвою «Сектознавство». Казав, що цей предмет «цікавий, відкриває історію відпадіння й помилки сект та розколів».

– 12 –

У день пам’яті святої великомучениці Варвари, яке припадає на 17 грудня, митрополит мав традицію: щороку приїздити і служити Божественну літургію у своєму рідному селі Галина Воля Старовижівського району.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
20

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
гундяївський прихвостень
Відповісти
Ти закрий морду свою , бо знайду і відповісти за кожне слово . А редакція мала б закрити коментарі , , так як це не тема для обговорень
Відповісти
Хай вже швидше згине ваш Михайло Зинкевич, який сплюндрував могили та розводить псарню коло собору! Аморальний Михайло даже не прийшов на похорон, показавши цим свою зневагу та свою гнилу натуру. Тому й не прийшов, що сам чинив травлю супроти владики, тобто - опосередковано причетний до його смерти...
Відповісти
Вічна йому память і царство небесне!!!!
Відповісти
Не " лучанка" а тупоголова полішучка. Горіти тобі в пеклі.
Відповісти
Совість майте і Бога в душі. Великий гріх обмовляти митрополитів, до того ж покійних, та ще в піст. Не судіть і не будете судимі.
Відповісти
Вічна пам'ять! Хороша була людини! І Царство небесне! Кожен відповість за свої гріхи. яких ніколи не хоче бачити! На все Божа воля!
Відповісти
Брате! Не Михайло Зинкевич, а владика Михаїл (Зінкевич)!
Вічная пам'ять митрополиту Ніфонту!
Відповісти
Це була ЛЮДИНА!Хай спочивае з богом
Відповісти
Царство йому небесне.
Відповісти
Я БУЛА СВІДКОМ ПОДІЙ В ДЕВЯНОСТИХ РОКАХ І БАЧИЛА ОСКВЕРНЕНІ СХОДИ СОБОРУ КРОВЮ НЕВИННИХ.БОГ ВСЕ БАЧИВ І ЙОМУ СУДИТИ. НАШ ВЛАДИКА УМІВ НАЛАГОДЖУВАТИ СТОСУНКИ З УСІМА КОНФЕСІЯМИ.... ВІЧНАЯ ПАМЯТЬ ВЛАДИЦІ НІФОНТУ!!!! ПАМЯТЬ ПРО НЬГО НЕ ЗГАСНЕ У ВІКАХ. А ТЕ ЩО РОБЛЯТЬ БІЛЯ СОБОРУ , ЦЕ Г А Н Ь БА... НЕВЖЕ НЕМАЄ КОМУ ЗУПИНИТИ ТЕ БЕЗЧИНСТВО!
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».