«Держава позбавляє студентів мотивації, а учнів – права на освіту», - Ірина Констанкевич

2
-1
«Держава позбавляє студентів мотивації, а учнів – права на освіту», - Ірина Констанкевич
Народний депутат України Ірина Констанкевич отримала найвищий результат на проміжних виборах до Верховної Ради, які відбулися улітку минулого року. У 23-му виборчому окрузі за неї проголосували понад 44 тисячі виборців. Практично щотижня вона зустрічається з громадами Камінь-Каширського, Маневицького, Любешівського та Ківерцівського районів.

Про головні ініціативи упродовж останніх півроку – в розмові з Іриною Констанкевич.

БЮДЖЕТ: У ПРІОРИТЕТІ ВЛАДИ – СИЛОВИКИ

– Чимало дискусій у парламенті викликало питання державного бюджету. Традиційно його знову приймали вночі…

– На жаль, як і торік, бюджет, згідно з яким живе вся країна, важко назвати людиноцентристським. Народні депутати від «УКРОПу» мали чимало зауважень до проекту державного бюджету. Ми внесли правки і пропозиції до нього, які було надано ще до 30 жовтня 2016 року. Однак за жодну з них парламентська більшість не проголосувала. Най¬більше нас обурювало те, що чимало видатків відтепер перекладають на місцеві бюджети.

Зауважу, що вчасне ухвалення держбюджету – одна з умов продовження роботи уряду України з Міжнародним валютним фондом. Але під час його підготовки не було враховано основних потреб громад. У рамках реформи децентралізації деякі міста збільшили свої бюджети в кілька разів, тоді як невеликі області, де немає промислового потенціалу, мають дірки в скарбниці. Як можна прирівнювати нашу Волинь, скажімо, до Харківської чи Вінницької області?

За версією Кабміну, збільшення мінімальної зарплатні до 3200 гривень урядовці розцінили як перемогу. Але при цьому мінімальний прожитковий рівень складає всього 1544 гривні, а це – 55 доларів. До кінця 2017 року він зросте на 10% – до 1700 гривень. Але що можна сьогодні придбати за цю суму, коли комунальні послуги в однокімнатній квартирі середнього розміру сягають 2000 гривень?

Погоджуюся з думкою експертів, що уряд розраховує на падіння гривні й високу інфляцію. Такі обставини дозволять надрукувати гривні і в такий спосіб забезпечити виплати мінімальних зарплат. Ще один шлях, який запропонували урядовці, говорячи про збільшення мінімалки, – перекладення видатків на утримання технічного персоналу та оплату за енергоносії бюджетних установ на місцеві бюджети. Водночас у цьому бюджеті також збільшено видатки на обороноздатність країни та силові структури. Але, якщо порівняти екіпірування наших хлопців на сході та силовиків – питань виникає більше, ніж є відповідей.

ОСВІТА: ДЕРЖЕКОНОМІЯ НА СІЛЬСЬКИХ ДІТЯХ ТА СТУДЕНТАХ

– Уряд цілеспрямовано шукав, де урізати фінансування у державних видатках. І врешті вирішили зекономити на освіті. 2016 рік багатьом маленьким селам запам’ятається тим, що у їхніх жителів держава відібрала школи...

– На практиці така оптимізація навчальних закладів передбачає фактично три варіанти: маленькі діти їздять бездоріжжям у найближче село, навчаються на дому або за системою індивідуального навчання (на одну дитину – одна година занять на день) у приміщенні школи. Батьки такого рішення влади не розуміють. На жаль, ми маємо «ножиці» між задумами й тим, як їх реалізовують. З оптимізацією малокомплектних шкіл, яка фактично зводиться до їхнього закриття, дуже багато викривлень. Я відвідала чимало шкіл, які збиралися закривати на Волині, і в 95% випадків це призвело б до припинення існування самих сіл. І така ситуація більшою чи меншою мірою характерна для всієї України.

Батьки в деяких селах готові з власних кишень платити вчителям, техперсоналу й навіть за комунальні послуги, щоб урятувати школи від закриття. Чиновники ж, отримавши рознарядку про скорочення фінансування, схоже, вважають навпаки: немає школи – немає проблеми. І з численними порушеннями закривають їх.

Економісти оцінюють економію, яку принесе закриття шкіл, а треба – скільки ми від цього втратимо. Бо ж знімаємо дах у будинку, в якому маємо жити! Як казав Бісмарк, хто економить на школах – будуватиме тюрми. Рахуєте, як дорого обходиться школа на селі? То рахуйте також, скільки коштуватиме побудувати спортивне поле в тому селі, музичну школу, клуб.

Школи в сільській місцевості – це центри не тільки освіти, а й культури та духовності. Жодні освітянські зміни не мають бути руйнівними для українського села та громади. Тому дуже важливо, що укропівцям на Волині вдалося відстояти 12 шкіл.

Наша група народних депутатів від «УКРОПу» зареєструвала в парламенті проект закону №5154, яким запропонувала скасувати обмеження на фінансування загальноосвітніх навчальних закладів за рахунок освітньої субвенції. Кожна дитина має право на освіту, і держава не може його позбавляти. 65% шкіл в Україні – це сільські школи, в яких навчається третина українських школярів. І ці діти мають мати можливості для навчання та розвитку.

– Ще одне болюче питання так званої держекономії – студентські стипендії.

– Державна форма навчання найбільш важлива для абітурієнтів, чиї сім’ї відчувають певну скруту у фінансах. Адже віддавати щороку кілька тисяч гривень за навчання дитини не всі батьки можуть собі дозволити. Студенти намагаються старанно вчитися, аби нарахування стипендії не припинялося. Стипендія – це перші гроші, які вони самостійно «заробляють» та вчаться економно витрачати, проте замість того, аби стимулювати студентів успішно навчатися, держава позбавляє їх мотивації.

Цього ж року частку студентів, які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюють у навчальному закладі в межах визначеного Кабміном загального відсотка студентів, які мають право на отримання академічної стипендії та стипендіального фонду. Тобто, з одного боку, стипендії збільшилися, а з іншого – кількість тих, хто їх отримує, тепер зменшилася в рази.

А якщо успішної молоді більше? Тоді треба шукати причини, чому не платити. Ми з колегами запропонували законопроект №5612, в якому рівні шанси на стипендіальне забезпечення матиме не менш як половина студентів вишу, незалежно від того, хто оплачує їхнє навчання – держава, майбутній роботодавець чи батьки. І розмір виплат має бути не меншим, ніж 75% від прожиткового мінімуму.

– У жовтні минулого року з вашої ініціативи в "УКРОПі" створено громадсько-експертну раду з питань освіти…

– Громадсько-експертна рада партії УКРОП – це інформаційно-аналітичний орган, який має впливати на освітнє середовище України. Вона об’єднала депутатів місцевих рад та активістів – фахівців у галузі освіти для напрацювання пропозицій щодо оновлення законодавства з питань освіти, супроводу освітньої децентралізації в областях, проведення громадської експертизи та громадських слухань окремих законопроектів перед внесенням їх до Верховної Ради. Саме з Громадсько-експертною радою ми напрацювали 55 пропозицій щодо Закону України «Про освіту».

Насамперед відстоюємо те, що навчання у всіх закладах освіти має бути суто українською мовою. Ми не поділяємо також позиції уряду з приводу того, що навчання у середній школі має бути 12-річним. Якщо молода людина бажає працювати, то треба їй дати таку можливість. Крім того, перехід на 12-річне навчання не має фінансового підґрунтя. Тому ця реформа може закінчитися великим фіаско вже на старті.

Серед наших пропозицій були й ті, які стосувалися підвищення заробітної плати викладачам закладів професійно-технічної освіти та університетів. Ми наполягаємо, що фінансування освітнього процесу має здійснюватися з державного бюджету і становити 7% ВВП, оскільки перекладання фінансових зобов’язань на місцеві бюджети, спроможність яких утримувати школи та профтехосвіту викликає сумніви, може призвести до того, що діти в невеликих містах та селах будуть позбавлені доступу до освіти взагалі.

Щодо малокоплектних шкіл, то у галузевому законопроекті ми передбачали обов’язкове погодження органами місцевого самоврядування з громадою питань про їхнє закриття. Не можна проводити в країні реформи, якщо ми не дослухаємося до людей. Ми проти віртуальної концепції, яку пишуть у кабінетах і яка не має нічого спільного з дійсністю.

– Зважаючи на «реформи», у багатьох закладах освіти змушені йти на радикальні кроки – скорочувати персонал.

– Це – факт. І така «оптимізація» відбуватиметься у багатьох освітніх закладах, причому не лише в школах. Скорочення стосуються насамперед технічного персоналу: прибиральниць, гардеробників, а також бібліотекарів, лаборантів...

МЕДИЦИНА: ПОЗБАВЛЯТИ ДОСТУПНОЇ І ЯКІСНОЇ ПОСЛУГИ – ЦЕ ЗЛОЧИН

– В Україні триває медична реформа. Головний її пункт – створення госпітальних округів – функціональних об’єднань закладів, що надаватимуть вторинну (спеціалізовану) допомогу на певній території. На Волині чиновники запропонували створити усього три госпітальні округи. Такий розподіл ви разом зі ще одним волинським народним депутатом Ігорем Гузем гостро розкритикували.

– Волинь – це та територія, де живе багато людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Це область, де високий рівень захворюваності, зокрема онкологічної. І зараз позбавляти людей доступної та якісної медицини – злочин.

Я підтримую і позицію Ігоря Гузя, і позицію депутатів обласної ради від «Українського об’єднання пат¬ріотів – УКРОП», і позицію голови облради Ігоря Палиці, і позицію депутатів районних рад, які вважають, що Волинь не можна карати, створюючи в ній лише три госпітальні округи.

У постанові Кабміну є важливий пункт, який не можна ігнорувати: зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю прибуття до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, що не має перевищувати 60 хвилин, та має бути еквівалентна радіусу зони обслуговування 60 кілометрів за умови наявності доріг із твердим покриттям.

А чи реально доправити за годину до Ковеля пацієнта, наприклад, із села Судче Любешівського району, якщо воно розташоване більш як за сто кілометрів? Камінь-Каширський та інші поліські райони мають повноцінне промислове й сільськогосподарське забезпечення, тому я вважаю, що округ №23 повністю заслуговує на те, щоб там було створено госпітальний округ, оскільки для того є всі показники.

Якщо нас не дослухається уряд, ми, на жаль, матимемо складну соціальну, демографічну ситуацію в області, яка буде полягати у тому, що звичайні волиняни не матимуть доступу до якісних медичних послуг, а це – 80% жителів. Наша позиція категорична: ми мусимо дбати про людей, про їхнє здоров’я зараз і про їхнє майбутнє.

СОЦІАЛЬНА СФЕРА: ДІТИ З ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ЗОНИ – БЕЗ ОБІДІВ

– Серед найнагальніших питань, з якими останнім часом звертаються до вас громади 23-го виборчого округу, – відсутність гарячого харчування у закладах освіти. Хоча такі потреби дітей мають бути забезпечені за державні кошти. Що призвело до виникнення такої ситуації?

– Із початку лютого в навчальних закладах населених пунктів чорнобильської зони – Любешівського, Камінь-Каширського та Маневицького районів – дітей не забезпечують гарячим харчуванням. Головна і єдина наразі причина – невчасно проведені тендерні процедури на організацію харчування. Держава виділяє грошову компенсацію батькам – 8 гривень за день, аби ті самостійно забезпечували харчуванням своїх дітей. Однак людей обурює те, що ця сума у кілька разів менша від тієї, яка потрібна, аби забезпечити фізіологічні норми дитячого харчування. Проблема харчування дітей із зони радіоактивного забруднення повторюється з року в рік.

Раніше тендери на харчування дітей проводили у Києві, з минулого року – це відповідальність райдержадміністрацій. Влада з районів Волині, які підпадають під категорію чорнобильської зони, не може дати відповідь, як зараз будуть харчуватися школярі та студенти училищ. На сьогодні в мене понад 30 звернень із численними підписами батьків щодо того, що саме місцева влада затягує проведення тендерних процедур.

На основі цих звернень підготовано депутатські запити на Генеральну прокуратуру та профільні міністерства щодо надання оцінки діям посадовців. Після отримання відповідей ми будемо знати, як діяти далі. Винуватці халатності мають бути покарані.

ОБ’ЄДНАНІ ГРОМАДИ: ОСНОВНІ ЗАКОНИ ДОСІ НЕ УХВАЛЕНО

– Згідно із планами держави, у 2017 році в Україні може бути завершено процес формування об’єднаних територіальних громад. Як він відбувається на вашому окрузі?

– Об’єднання територіальних громад відбувається складно, тому що люди до кінця не розуміють вигод від цих процесів. Разом з тим, процес утворення нових ОТГ триває. На Волині Асоціація міст залучила до проекту компетентних і досвідчених людей, які прораховують усі ризики та переваги процесу об’єднання громад. На жаль, у нас гальмується законодавча база. Досі не ухвалено дуже важливі й потрібні закони.

Наприклад, закон, який надає право об’єднаним громадам розпоряджатися землею поза межами населених пунктів. Нині ж це у компетенції Держгеокадастру. Додам, що до мене як до народного депутата впродовж минулого року надійшло чимало звернень щодо розподілу земель: про те, що не враховуються інтереси громад, що чиновники йдуть на численні зловживання. Ця ситуація типова для всієї Волині.

І це свідчить про те, що начальник управління Держагеокадастру в області Василь Василенко свідомо йде на такі правопорушення і не дослухається до людей. Виділення земель відбувається без погодження. Це таємниця за сімома замками. Ниточки ведуть до Києва. Під час останньої сесії Волинська обласна рада звернулася до Міністра агрополітики Тараса Кутового з пропозицією звільнити Василя Василенка з обійманої посади. Зі свого боку, я звернулася з цим питанням до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, Генерального прокурора та НАБУ.

Окрім того, скажу на прикладі свого округу, влада в особах голів райдержадміністрацій чинить шалений тиск на потенційних кандидатів у голови ОТГ та в депутати. А такі дії аж ніяк не стимулюють децентралізаційні процеси, які й так відбуваються повільно.

– У вашому окрузі наразі створено лише одну ОТГ – Прилісненську в Маневицькому районі. УКРОП став активним учасником виборчого процесу...

– УКРОП – це молода політична сила, яка існує лише другий рік. Безперечно, такій силі потрібно мати представництво на рівні об’єднаних територіальних громад і вище. Це дозволить нам створити свого роду соціальний ліфт – коли проблеми маленьких сіл та містечок за допомогою наших представників зможемо не лише доносити до найвищих органів влади, а й ефективно їх розв’язувати.

ПОЛІТИКА: РАДА – ЦЕ КЛУБ ЛОБІСТІВ

– Сьогодні більшість українців негативно оцінюють роботу Верховної Ради, часто називаючи її політичним цирком...

– Можу сказати напевне: у Раді справді є клуб лобістів. Наш парламент – великий клуб лобістів для реалізації інтересів певних груп і кланів. Тому я абсолютно погоджую¬ся з тим, що, окрім зовнішнього ворога, в нас є ще й внутрішній, а саме – корупція. І цей ворог обростає м’язами, укріплюється. У Верхов¬ній Раді чинять потужний опір тим питанням, які невигідні сьогодні так званій демократичній більшості.

От хоча б нещодавній приклад щодо торговельної блокади окремих районів Донецької та Луганської областей. Ми, сім депутатів від УКРОПу, єдині вийшли до трибуни з вимогою підтримати рішення щодо блокади. Але, на жаль, нас тоді не почули. Хоча, переконана, якби нас тоді підтримали, чимало наступних подій, в тому числі й силового розгону учасників блокади на редуті Кривий Торець, вдалося б уникнути.

Хочу порівняти нашу Раду з німецьким парламентом – Бундестагом. Там є депутати, яких обирають за прямим мандатом. Вони – перші у списках. Виборець має поставити дві галочки: першу – за того депутата, який буде іти від цього округу й відстоювати його права та інтереси, а другу – за партію. Пріоритет надають людині, якій делеговано відстоювати свій регіон. Партії – на другому місці.

Вважаю, що в подальшому Україна має все-таки користуватися мажоритарною системою. Люди знати¬муть свого обранця, а він матиме чіткі зобов’язання звітувати перед виборцями за виконану роботу. Це чи не єдиний метод, який може змусити народних депутатів спілкуватися з людьми. Не як партія – «ми», бо за тим «ми» губиться, що ти конкретно зробив. На практиці патріотизм полягає у тому, щоб жити життям тих, хто тебе обирав.

Соломія ДОБРОЛЮБОВА




Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
-1

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Держава повинна забезпечити своїх дітей безкоштовною освітою - це потрібно зробити для України
Відповісти
Обсяги освітньої та медичної субвенції збільшено у 2017 році на 8 і 11 млрд грн відповідно:
http://decentralization.gov.ua/news/item/id/4379
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».