«Пошліть вже тих криворуких покидьків», - луцький дизайнер обурився весняним кронуванням дерев

3
6
«Пошліть вже тих криворуких покидьків», - луцький дизайнер обурився весняним кронуванням дерев
Валерія Панасюка обурило кронування дерев у Луцьку, зокрема, на проспекті Грушевського.

Про це фотограф і дизайнер повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.

"Луцьк — європейське місто, не смішіть мене. Коли я вже котру весну бачу таке "кронування" то всередині наче щось перевертається.
Луцька міська рада та пошліть вже тих криворуких покидьків на якісь курси за кордон, як правильно доглядати дерева в міському середовищі!
На фото проспект Грушевського 2017-03-07", - йдеться у дописі чоловіка.

У коментарях Валерій зазначив:

"Потім скажуть он бачте які ті дерева кволі, а давайте проведемо реконструкцію проспекту в кілька мільйонів!" - обурився чоловік.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
6

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Яке європейське місто???? Ви подивіться на дороги в місті яма на ямі!! Щебінь,болото вздовж доріг.
Той хоть хтось був в Польщі в любому невеликому містечку зможе порівняти..Це не місто це ПОЗОР для любого іноземця.
Відповісти
ЖАХИ НА ВУЛИЦІ В’ЯЗІВ: ЧОМУ ДЕРЕВА ОБРІЗАЮТЬ ПІД СТОВП?
Ще вчора на цьому місці були красиві розлогі ясени. Розкішні крони дарували місту кисень, люди відпочивали в їхньому затінку, у верховітті щебетали пташки. Десятки років міські красені росли та ставали дедалі соліднішими. Міцні дерева, хороші: жодна гілка з них ніколи не впала. Сьогодні на їхньому місці – триметрові голі стовпи без жодної гілочки.
"Це глибоке омолодження, ─ заявляють комунальники. ─ Скоро вони відростуть і будуть ще кращі, ніж були, побачите". З кожним із дерев вони впоралися за 15 хвилин.


дерево дерева

Чи справді відновлюються дерева після такого обрізання й чи потрібне їм таке "омолодження", спробуємо розібратися в цій статті. А також подивимося, що на це каже українське законодавство.

Звідки тягнеться коріння?

Читачі погодяться: за нашої пам’яті ніколи дерева так не обрізали. Всі ми росли в тінистих зелених двориках, ходили по красивих вулицях і з таким явищем не стикалися. До кінця 2000-х ще всі дерева були цілі: обрізали хіба що під дротами або прибирали нижні гілки.

А потім ніби щось обірвалося: останні років зо три-чотири почалося активне обрізання всіх міських дерев, цілими алеями та дворами. Ця радикальна обрізка називається "топінг". Незрозуміло, для чого в дерева видаляють цілком здорові скелетні гілки й залишають лише стовбур. Такого ви не побачите у Європі, та й більше ніде у світі в цивілізованих містах. Невже це якесь суто українське явище?

Авторка статті перелопатила чимало матеріалів на цю тему в Інтернеті. Виявилося, що така дивна обрізка прийшла до нас із Росії та Білорусі. Звісно, де ж іще могли придумати так знущатися з живого створіння, як не в пострадянських країнах, де й людського життя ніколи не цінували. У них перші згадки про понівечені дерева з’являються близько 2005 року. Очевидно, починали з тополі пірамідальної, яка добре переносить топінг і швидко відновлюється. А далі, не вміючи спинитись, стали робити телеграфні стовпи й з інших дерев.


дерево

Обрізка в Бресті, Білорусь

Виник такий собі ефект луна-камери: коли та сама помилкова думка повторюється знову і знову, вона закріплюється у свідомості людини.

─ Для чого ви обрізаєте всі гілки й залишаєте голий стовбур? ─ запитую у бригади підрядників.

─ А ви пройдіться містом: усі так обрізають.

Вони відростуть?

Ні, не відростуть. Наші північні сусіди вже мають чимало досліджень на цю тему: що станеться з деревом у найближчі 10 років після знищення крони. Сходяться в головному: повноцінним воно вже не буде.

Дерева, які не переносять обрізки, гинуть відразу або в найближчі рік-два: це такі породи, як клен, береза, біла тополя, ясен, каштан, дуб. Більш живучі породи ─ тополя пірамідальна, липа, акація, в’яз, верба ─ покриваються хмарою пагонів-вовчків, які мають неестетичний вигляд і тягнуть усі соки зі стовбура. У найближчі 5-10 років вони теж загинуть, бо через зрізи від спиляних гілок у дерево проникають шкідливі бактерії та грибки, утворюються дупла, і стовбур починає гнити та трухлявіти.

Це підтверджують дані білоруських учених. Обстежуючи тополі в Мінську, ботаніки виявили, що дерева, яких раніше не обрізали, не мають стовбурової гнилі, тоді як обрізані п'ять років тому тополі всі без винятку виявилися всередині гнилими.

дерево

Обрізка в Дніпрі

Володимир Панасович Кучерявий, український дендролог, академік Лісівничої академії наук України, зауважує: "Зелена листяна маса поглинає шкідливі викиди промисловості, пил та CO2, а голий стовбур такого зробити не може. Грамотна обрізка – це обрізка від третього розгалуження гілок. Таку обрізку дерево добре витримає і не загине. Ніякої користі нема від скаліченого до стовпа дерева: воно вже не працює для оздоровлення середовища. Не всі дерева витримують навіть правильну обрізку, а обрізка до стовбура – це калічення, винищування дерев. Навіть з економічної точки зору це невигідно: після загибелі дерева виростити нове буде коштувати багато часу та грошей".

Весна, осінь, зима і знову весна

Активно обрізати в нас починають восени й роблять це всю зиму, навіть у лютий мороз. Між тим у Правилах догляду за зеленими насадженнями чітко вказано: омолоджувальне обрізання слід проводити лише навесні. Чому? Бо саме в цей час відновлюється сокорух, і рослина намагається залікувати собі рану, яку їй завдали під час обрізки. Восени та взимку дерево спить, і глибокі порізи, зроблені в цей час, ніяк не затягуються ─ туди проникає волога, а з нею бактерії та грибки.

В управлінні ЖКГ Кропивницької міської ради нам заявили:

─ Та скільки ж тої весни: ми не встигнемо. А в нас 5 тисяч дерев стоять у черзі на обрізку.

Цей же аргумент ми почули, коли запитали, чому не обробляють ран на обрізаних деревах. Згідно з тими ж Правилами, всі рани має бути замазано (фарбою чи садовим розчином).

─ Ви бачите, скільки в нас роботи? До того ж, фарба ─ це додаткові кошти, яких у нас немає.

Слід зазначити, що з бюджетних коштів на обрізання одного дерева в середньому виділяють 400-500 грн. Наприклад, у Кропивницькому за 2015-й і весну 2016-го було обрізано 1743 дерева. Не посаджено жодного. "Кошти на висаджування дерев не виділялися".


дерево

Кошти на обрізку одного дерева


дерево

Темпи обрізання

Як же обрізати правильно?

Тут велосипеда винаходити не потрібно: у Правилах догляду за зеленими насадженнями все розписано гранично чітко.

1. Формувальне обрізання (п. 9.1.11.1) потрібне для того, щоб сформувати красиву крону. При цьому вкорочують лише одно- та дворічні пагони. Якщо ми видалимо в дерева ті гілочки, які відросли за останній рік-два, суттєвої шкоди ми йому не завдамо. Тому формувальну обрізку дозволяють робити восени.

2. Санітарне обрізання ─ це видалення сухих чи пошкоджених гілок (п. 9.1.11.2.). Проводять його, коли дерево зелене, щоб відрізнити суху гілку від живої.

3. Омолоджувальне обрізання, як ми здогадуємося з назви, потрібно лише для старих дерев, у яких почала підсихати вершина та припинився ріст пагонів (9.1.11.3). Важлива ремарка - "лише для дерев, які добре витримують обрізання".

Натомість у нас обрізають із незрозумілих причин цілі алеї молодих і цілком здорових дерев. Не зважають ні на їх стан, ні на породу.

─ От шо ви від нас хочете? ─ обурюються дядьки з обрізальної бригади. ─ Як ви такі розумні, покажіть, як нам обрізати оці клени.

─ Це не клени, це ясени.

─ Ану, Вась, дай документ. О-о, а в документі написано "клени".

Це рівень кваліфікації працівників зеленгоспу. Ні люди, які складали дозвільний документ, ні виконавці робіт не знають, що як клени, так і ясени не витримують обрізання: для них це погибель.


дерево

Алея мертвих кленів, Дніпро

На фото – алея знищених кленів у Дніпрі, на вул. Ярослава Мудрого. Всі вони всохли після обрізки. Мертві обрубки на місці молодих дерев ─ і все це коштом міського бюджету.

Довга рука закону

Те, що з деревами чинять явне неподобство, ми вже зрозуміли. А тепер перейдімо до конкретики українського законодавства.

У постанові №559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої зеленим насадженням" пояснюється, яке дерево вважають пошкодженим до ступеня припинення росту: це дерево, яке втратило понад половину крони. Половину! А в нас при обрізці зрізають усю крону. І ми ще дивуємося, чому дерева після цього всихають.

Ідемо далі. Виявляється, так пошкодити дерево ─ це кримінальний злочин. У статті 270-1 Кримінального кодексу вказано, що "умисне знищення або пошкодження об'єктів ЖКГ (тобто об’єктів благоустрою) карається штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян... або обмеженням волі до трьох років". Щоб переконатися, що дерева – це елементи об’єктів благоустрою, можна заглянути у статтю 21 (ч. 1, п. 2) закону "Про благоустрій населених пунктів".

Крім того, за безглузде знущання з дерева передбачено покарання й у Кодексі про адміністративні правопорушення. Стаття 153 повідомляє: "Знищення або пошкодження зелених насаджень у населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони тягнуть за собою накладення штрафу". Максимальні штрафи за цією статтею становлять 1700 грн. Зокрема, такий штраф сплатить обленерго після того, що їхні працівники зробили з алеї молодих каштанів у Кропивницькому: мешканці підняли хвилю обурення.


дерева

Каштани після обрізки обленерго

Небайдужі люди творять дива

Отже, ви все це дізналися, у ваших жилах заклекотіло обурення, і ви хочете змінити ситуацію. Що робити? От, скажімо, йдете ви й бачите автокран і бригаду зеленгоспу, які обрізають дерева методом топінгу. Як дізнатися, законні їхні дії чи ні?

Якщо надворі не весна, а інша пора року, то незаконні (хіба що це може бути обленерго: у них уся обрізка вважається аварійною).

Отже, ви підходите до бригади й запитуєте документи на проведення такої обрізки. Так, у вас є таке право: роботи проводять на землях комунальної власності, ви сплачуєте податки за утримання цих територій. За законом "Про доступ до публічної інформації" (ст. 13, 14), вам зобов’язані надати інформацію та показати документи. За ненадання інформації передбачено відповідальність (ст. 24 того ж закону).

Якщо документи надавати відмовилися, викликайте поліцію.

Припустімо, документи вам показують. І тут увага! "Омолодження" (тобто знесення крони) може проводитися, тільки якщо є дефектний акт на це дерево, де вказано, що воно потребує омолодження, бо старе, його вершина почала всихати. Акт складають на основі обстеження дерев комісією, у ньому чітко вказують кількість дерев (п. 13.1.2 Правил догляду за зеленими насадженнями).

Якщо такого акту немає, будь-які інші документи не дають права проводити обрізання.

Заява від Васі Пупкіна з 62-ї квартири "Прошу обрізати всі дерева в моєму дворі" не дає права на обрізання. Дозвіл від будь-якої установи, де вказано лише адресу для проведення робіт, не дає права на обрізання. Навіть якщо є дозвіл міської ради, але немає самого дефектного акту, цього теж мало. Бо в тому дозволі найчастіше написано "провести обрізання аварійно небезпечних дерев", а це зовсім не означає знесення крони.

Неправильні документи ─ викликайте поліцію. Напишіть заяву по злочин (не просто заяву, це важливо), де чітко вкажіть статтю Кримінального кодексу (270-1) та Кодексу про адміністративні правопорушення (153). Якщо ви бачите, що дерева вже обрізано, але не знаєте виконавців робіт, усе одно напишіть таку заяву з формулюванням "не відомі мені особи" та занесіть її в поліцію, екологічну та спеціалізовану інспекцію свого міста. Вимагайте притягнути виконавців до відповідальності за вищезгаданими статтями.

Наші гроші, їхні схеми

Дуже хитро закручений сюжет у нас в Кропивницькому. Міська влада ще на початку року уклала договір на 600 тисяч гривень з приватною фірмою "Єлізавета" на проведення обрізання дерев. Причому в графі призначення коштів вказано – "на озеленення". Більше того – договір з "Єлізаветою" уклало Управління земельних відносин та охорони навколишнього середовища (!), використавши при цьому ─ який цинізм – надходження від екологічного податку. Під час круглого столу керівництво ЖКГ та комунальники нас запевнили: взимку будуть обрізати лише аварійні дерева.

Ясно. Однак у грудні фірма "Єлізавета" спокійно собі обрізає дерева, як завжди – до стовбура. В профілі діяльності цієї фірми вказано: оптова торгівля деревиною. Що більше деревини вони зріжуть з кожного дерева, то їм вигідніше.

Обрізають на територіях шкіл і дитячих садків. Цікава схема. Директор/завгосп подає заяву в міську раду: "Просимо обрізати аварійні дерева на території садка чи школи". Звісно ж, хто тут не погодиться: всі небезпечні дерева/гілки має вчасно бути видалено з території, де перебувають діти. Це святе. Міська рада дає дозвіл із формулюванням "провести аварійне обрізання дерев на території такого-то закладу". Фірма "Єлізавета" з цим дозволом на руках приїжджає запасатися деревиною, залишаючи від дерев 3-метрові пеньки.

Але що таке "аварійне обрізання"? Згідно з Правилами утримання, є або аварійне дерево - підгниле, всохле (тоді його зрізають повністю й замінюють на нове), або є аварійні гілки - сухі й поточені шкідниками - чи нижні гілки. Але ж зовсім не всі гілки дерева.

Нікому з керівництва школи/садка й на думку не спадає контролювати дії обрізальників, бо в цьому зазвичай ніхто не розбирається. Між тим на території сусідньої школи стоять десять (!) всохлих білих тополь: їх "Єлізавета" обрізала минулої весни. Алею кленів на території іншої школи знищили вони ж. Хто за це відповість?

Я на пальцях пояснюю завгоспу чергового садочка, що ті дуби, ясени, білі тополі, які на документі хрестиками позначено під обрізку, неминуче загинуть, якщо зрізати їм крону.

─ Ви розумієте, що ця фірма, яка приїхала обрізати, торгує дровами? Вони дров наберуть і поїдуть, а ви залишитеся з усохлими деревами.

─ Цього не знав, ─ чухає голову Миколайович. ─ Ну добре, я проконтролюю, щоб нормально обрізали, зняли тільки лишнє.


дерева

Правильне обрізання

Приходжу пізніше. Так, із Миколайовичем три дерева обрізали нормально. Крона ціла, прибрали нижні й обвислі гілки. Поїхали, мабуть, страшно злі: дров цього разу не роздобули. А нам залишилися живі дерева.

Сьогодні очевидно одне: ситуація сама не зміниться, і її маємо змінювати ми. У них є бензопили – у нас є соцмережі. Давайте об’єднуватися, ділитися досвідом і шукати рішення. Ми маємо право жити у красивих містах, де багато зелені й чисте повітря. Ми маємо право захищати свої дерева.

Відповісти
Вони просто ріжуть дрова.
Рада без мізгів такі і усі лучани, наука логіка.
Містом ніхто не керує воно пливе як гам..о по річці.
Відповісти