Хід «Чорнухою», бій - кавоматам і лист від Садового. Репортаж із сесії Луцькради

Уперше за тривалий період обранці подолали 100 проектів рішень порядку денного до кінця робочого дня і обмежилися мінімумом політичних заяв та “спецоперацій”.

А ще - 25-го січня у сесійній залі заговорили про “любов без кольору”, а гучні заяви звучали хіба з приводу ...встановлення кавомату в одній із луцьких шкіл.

Вранці на вході до зали обранці випробовували Фортуну: відділ інформаційної роботи міськради пропонував тягнути жереб, хто і коли з них матиме “бюджетне” інтерв’ю. А за кілька годин обранці одностайно підтримали міську програму “Прозора влада”, якою передбачені певні кошти на висвітлення роботи у сесійній залі та поза нею.



ПРО ЛЮБОВ БЕЗ КОЛЬОРУ, АЛЕ З ВІДСОТКАМИ

Почали з “любові”. Мирно та полюбовно міська рада домовилася з громадою села Підгайці Луцького району про подальшу співпрацю. Одноголосно всі 40 обранців підтримали рішення, яким засвідчили свої наміри співпрацювати радами.

“Чого це ще недавно ви так критикували міськраду за маршрутки, а потім раптом погодилися співпрацювати?” - Павло Данильчук пробував спровокувати Підгайцівського сільського голову Юрія Семенюка.

“Роблю так, як краще людям. Вони мене для того і вибирали”, - відрізав лідер громади.

“Все буде добре”, - дипломатично запевнив міський голова Микола Романюк. Зрештою, то перший крок...



Про “любов без кольору” намагався розповісти депутатам із трибуни і колишній комбат БТО “Волинь”, роти “Світязь”, а нині заступник начальника ГУНП Волині Сергій Козак. 26-го грудня рада дала відкоша (скасувавши рішення міськвиконкому) будівництву багатоповерхівки на вулиці Глушець, частину помешкань у якій мали віддати бійцям “Світязю”, поліцейським, що є учасниками АТО і несли службу на Сході країни.



Обранці тоді засумнівалися, що будівництво законне, та й у тому, що квартири з видом на берег Стиру отримають сім’ї захисників.

Розвінчувати міфи прибув сам голова наглядової ради ВАТ “Луцьксантехмонтаж №536” Віктор Чорнуха, той же Сергій Козак та Сергій Зиза, боєць, який у складі роти “Світязь” вийшов із оточення у Вуглегірську, один з тих, має надію отримати квартиру в ще неіснуючій багатоповерхівці.

Скасувати депутатам своє ж рішення запропонував Євгеній Ткачук (Солідарність). Аргумент: на забудову цієї землі є всі необхідні документи.



Слово комбата було емоційним: “На цей будинок я не претендую. Але є люди, за яких в принципі я відповідаю. І це єдиний механізм для них законно отримати житло”.

Хто вони? Перелік? Кількість квартир? Наполегливо атакували окремі обранці Сергія Козака.

“Ті, які не беруть хабарів і люблять країну незалежно від кольорів прапорів політичних сил!” - відповідає комбат.

А Віктор Чорнуха слів не добирає. Такі “несподіванки” від обранців, які раптом відміняють рішення міськвиконкому, дане кілька років тому, не на користь взаєминам між бізнесом і владою, каже. Та й до “Луцьксантехмонтаж” навряд чи можуть бути претензії: і будівництво законне, а ділянка ще у 2009-му надана поліції, і більше цього підприємства житла для учасників АТО ніхто не дає.

Подіяло. Навзаєм радикалу Сергієві Булі вдається “вторгувати” у Віктора Чорнухи ще 1% безкоштовного житла до 9-ти: бізнесмен обіцяє надати його з власного фонду. 37 - за, і найгостріший момент цієї сесії - позаду.



НІ ГАРЯЧОГО ШОКОЛАДУ, НІ СЕНСАЦІЇ...

Решта порядку денного обранці розглядають більш динамічно. Після нетривалої дискусії відмовляються приймати до когорти членів виконкому представника однієї зі спілок ОСББ. Кажуть: не проти активної громадськості, та виконком - не капронова панчішка.

Майже одностайно підтримують програму “Прозора влада” та приймають порядок користування тимчасовими елементами благоустрою...

Обранці дискутують. А Григорій Пустовіт (Батьківщина) здіймається і мовчки йде до працівників апарату: цього разу Григорій Олександрович не став вносити різноманітність у монотонну журналістську стенографію засідання. Усміхнувся репортерам - і перелік граматичних помилок, на які натрапив у недолугому з точки зору філології проекті рішення не озвучував, а просто передав сумлінним працівникам, щоб виправили.



За мить до оголошення перерви, щоправда, здалося, що у сесійній залі цього дня таки станеться щось скандальне.

“Хвилинку”, - спиняє усіх мер за мить до перерви. Фракція Радикальної партії Олега Ляшка має заяву...

“Ми тільки що з Інтернету дізналися, що в четвертій школі встановили кавовий апарат. Недопустмо, щоб діти пили каву в школі!” - справді заявляє депутат Сергій Була.

Дива не сталося. Біда тільки в тому, що поки депутати ходили обідати, кавомат, з якого діти пили гарячий шоколад та какао, зі школи мусили забрати. Щоб не бути приводом для “сенсацій”.

По перерві і надворі майже по-весняному розпогодилося . І луцькі обранці перейшли до земельних питань. Головний земельник міста Сергій Шабала доповідав по кожній ділянці, долю якої вершили у сесійній залі. А дехто із обранців намагався розважити колег. Микола Дендіберін (УКРОП), наприклад, намагався непомітно поставити зелений укропівський прапорець на стіл Павлові Данильчуку (Народний контроль)...



ЧОГО БІЛЬШЕ: “СМІТТЯ” ЧИ САМОВРЯДУВАННЯ?

Жарти жартами. А 25 січня у сесійній залі - той “рєдкій момєнт”, коли політика мінімально заважала приймати рішення.

Щоправда, без неї навряд чи вдасться обійтися наступного разу. Бо десь добігає до сесійної зали та пора, коли треба буде ділити вільні лишки. А тут ще й мер Львова Андрій Садовий написав луцькому колезі Миколі Романюку листа. Просить допомогти запобігти екологічній катастрофі та по-сусідськи виручити: прийняти у себе на полігоні львівське сміття...

Однопартійниця Садового секретар Луцькради Юлія Вусенко, завбачливо провівши перед тим кулуарні переговори з лідерами фракцій, зауважила: всі усвідомлюють, що у нас є рішення про заборону ввезення на Брищенський полігон відходів з інших міст, але...



“Просять про прийом 12-ти тонн. Однієї машини. ...Можливо напрацюємо якусь думку? Покажемо можливості відокремлення місцевого самоврядування від великої політики. Прошу долучитися до зустрічі”, - зазначила Юлія Василівна.

Зустріч має відбутися наступного тижня. А її відголоски, найімовірніше, почуємо вже під час наступної сесії. Отоді й дізнаємося, чого у сесійній залі більше: “сміття” чи самоврядування.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.