Де у Теремно комуністи катували повстанців. МАЙНО СОВДЕПУ

3
6
Де у Теремно комуністи катували повстанців. МАЙНО СОВДЕПУ
На пошуки споруди, у якій у 40-50-х роках знаходився відділ НКДБ (а згодом МГБ) тоді цілісінького Теремнівського району пішло чимало часу. Як виявилося, у вчорашньому селі не так просто знайти охочих розповісти правду. А той, хто її знає, аж надто обережний, бо досі вірує у червоні міфи.

Не раз, і не два від людей, які у роки Другої світової та одразу після неї опинилися під радянським прицілом за проукраїнську позицію доводилося чути про жахіття у стінах Теремнівського НКДБ. І що там убили чимало патріотів... І що трупів "служителі Берії" скидали просто в ставок... І що слідчі були особливо жорстокими та з неабияким "рвєнієм" викорінювали антисовєтщину з території Теремнівського району, на теренах якого активно діяло українське підпілля...


Вулиця Мисливська: колишні установи влада давно віддала під квартири, де тепер живуть лучани
Вулиця Мисливська: колишні установи влада давно віддала під квартири, де тепер живуть лучани


РАЙцентр: ЧЕХІВ ВИГНАЛИ, А ХАТИ - ПІД КАБІНЕТИ...

Кажуть, саме від слова "терем" хтось колись і охрестив село Теремно. Які то були тереми, сьогодні важко сказати. Вчорашнє село – з понад півсотні літ як новий мікрорайон Луцька на одній із його околиць. Та й тереми там – інші...

Двоповерхові віли за пишними парканами будуть розказувати про життя колишнього села у період Незалежності. А що розкажуть німі свідки радянського життєпису колишнього райцентру?

Одразу після приходу совєтів на Волинь влада взялася "впорядковувати" устрій. І замість шести повітів створила 30 районів! Дослідники кажуть, що такої кількості районів в межах однієї області не було більше ніде в Україні. Чому тодішній владі знадобилося так дробити території області, можна хіба тільки здогадуватися: чим менша структура, тим легше нею управляти.

Відтак у січні 1940 року був створений Теремнівський район. А райцентром слугувало село Теремне, якого вже нема на карті. Район проіснував більше 10-ти років. Що це був за період в історії, можна не розказувати: війна, розкуркулення, переслідування українців-патріотів, виселення в сибіри інтелігенції...

"Із 1957-го почалося укрупнення районів. Фактично воно тривало до 1959-го. У результаті Теремнівський район ліквідували", - пише професор та дослідник історії місцевого самоврядування Волині Валентин Малиновський.

Теремнівський ставок тепер - окраса околиці міста і місце для відпочинку. Хочеться вірити, що не у його води скидали трупи служителі Берії...
Теремнівський ставок тепер - окраса околиці міста і місце для відпочинку. Хочеться вірити, що не у його води скидали трупи служителі Берії...


...Центр колишнього села знайти легко: він і досі вгадується за інфраструктурою: починається одразу за спорудою старого ресторану "Каштан" і зосереджений довкола Теремнівського ставка.

Складніше розпізнати у теперішніх спорудах на Теремнівській та Мисливській старі приміщення органів влади. Бо насправді, кажуть місцеві, тут уже майже не залишилося таких старожилів, які пам'ятали б події повоєння.

Більшість установ у райцентрі розмістили у добротних чеських хатах. Адже в Теремному була одна з найбільших чеських колоній на Волині. Чехи були хорошими господарями, будували на славу. Ще до війни більшість власників цих осель обставини змусили виїхати за межі Волині. У порожні хати прийшли інші хазяї.

СУД, РАЙКОМ, МІЛІЦІЯ...

У одній із таких хат, що на розі нинішньої Теремнівської та Мисливської у Луцьку, був районний суд.

Цегляна споруда вціліла дотепер і поділена на дві квартири. У старезних вікнах, що виглядають на центральну дорогу, здається можна побачити кадри з минувшини: у стінах цього суду в ті роки вершилося чимало людських доль. За деякими свідченнями, секретар суду була вбита упівцями.

...Тут був районний суд
...Тут був районний суд


Після ліквідації району приміщення віддали під квартири. Живуть тут люди і донині.

Навпроти суду - Теремнівський будинок культури, відкритий ще у 1945 році. По-сусідству - райком партії. Це - теж колишній чеський будинок. Після Компартії у ньому давно вже інші господарі: звичайні мешканці Теремнівського мікрорайону.

Колишня цегляна хата змінилася невпізнанно: споруду поділили на кілька помешкань та прибудували до неї чимало різних додаткових споруд. Однак самі жителі, запевнили: ні сном ні духом про те, що під їхнім дахом колись вершилися партійні діла. І якось символічно на подвір'ї бувшого райкому КПУ тепер дивиться криниця, пофарбована у синьо-жовті кольори.

Стіни старого райкому перебудували до невпізнанності
Стіни старого райкому перебудували до невпізнанності


З іншого боку ставка одна із найдавніших вулиць Теремного - Мисливська. Чимало колись сільських хатів набули нового вигляду, але зосталися й "старожили". З приміщень, що зведені у період, коли Теремне було райцентром, так званий будинок вчителя: двоповерхова стара споруда, де і нині - квартири.

Трохи далі, де Мисливська "впирається" у ставок, - тодішнє відділення міліції. Дивно, та за роки установа не змінила власника, а й дотепер належить ГУНП: тут так званий спецприймальник, де тримають порушників. Хоч усередині блимає світло, на стук в двері ніхто не відповідає: небажаних гостей тут не ждуть.

"Що тут було раніше?" - цікавлюся у перехожого, старшого віку чоловіка (хоч в засніжений день таких - негусто).

"КГБ", - відповідає.

Грати на вікнах, і ставок поруч (а за спогадами, нагадаю, тіла закатованих бандерівців чекісти "ховали" у водоймі) натякають на причетність будівлі до темних справ. Але перехожий таки помиляється.

Спецприймальник поліції був колись райвідділком поліції
Спецприймальник поліції був колись райвідділком поліції


ХЛІВ, ДЕ КАТУВАЛИ БАНДЕРІВЦІВ, ДОСІ "ЖИВИЙ", А НА ГОРОДІ ПІД ВИШНЯМИ - МОРЕ ГІЛЬЗ

Відомості про адресу колишнього відділку НКДБ досі - під сімома замками.

Історик Микола Кучерепа - один із співавторів книги про історію органів держбезпеки Волині, але й він на запитання, що йому відомо про Теремнівський відділ НКДБ, відповідає: чув, читав у справах репресованих, але де саме ця установа, дотепер не відає.

"Адреси ж засекречені. Єдині, хто може знати, то місцеві. Мені не раз доводилося читати у свідченнях про вбивства, про те, що там загинуло багато людей. Були спогади й про яр поблизу будівлі, у який ніби викидали тіла закатованих. Тому там може бути велике поховання... Але де саме те місце, ніхто не знає", - зазначає Микола Кучерепа.



...На подвір'ї ще однієї із осель у центрі села застаю господиню.

Жінка побачила цю споруду малою, коли у 59-му разом із батьками переселялася у цю хату. Їхній родині дали тут квартиру. Дотепер вони ділять хату ще з одними мешканцями.

Оселя дуже змінилася зовні. І лише шматок коричневої цегли під дахом видає її схожість із тією чеською хатою, де знаходився суд. Із 40-50-х до сьогодні дожив льох і шматок дерев'яного хліва.

Розповідали, що саме в цьому хліві енкаведисти і тримали бандерівців. Коли люди сюди вселялися, то на вікнах цієї хати ще були грати. А місцеві, як проходили повз будівлю - хрестилися.

Серед господарських споруд - шматок дерев'яного хліва, який чекістам слугував для того, щоб утримувати там бандерівців
Серед господарських споруд - шматок дерев'яного хліва, який чекістам слугував для того, щоб утримувати там бандерівців


Поле за хлівом часто "родить" гільзами. Земля віддає нинішнім господарям обійстя докази злочинів минулого. Особливо їх багато в одному місті: де колись росло три старих вишні.

Скільки людей впало на теремнівську землю там, під трьома вишнями? Злочинців чи таврованих совєтами патріотів?

Які ще таємниці береже в собі обійстя колишнього районного осередку чекістської служби, хто зна. Кажуть, одразу по війні до свого порогу приїздив і чех, який ще до 40-го змушений був залишити хату напризволяще. Походив, поспілкувався з новими господарями і більше ніколи сюди не повертався.

Минуле не мовчить...
Минуле не мовчить...


***

На фоні білого снігу та чорних від часу дошок старого хліва на повідр'ї колишнього райвідділку НКДБ у Теремному багряніє калина.

Не дає забути.


Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.

Одна з центральних вулиць колишнього села, що в 40-50 роки було райцентром
Одна з центральних вулиць колишнього села, що в 40-50 роки було райцентром
Колишній Будинок вчителя
Колишній Будинок вчителя
Вікна совєтського суду
Вікна совєтського суду
У дворі колишнього райкому - патріотична криниця
У дворі колишнього райкому - патріотична криниця
Будинок культури у райцентрі спорудили одразу по війні: у 1945-му. Працює дотепер
Будинок культури у райцентрі спорудили одразу по війні: у 1945-му. Працює дотепер
Шматок старого хліва, що лишився у спадок від чекістів, досі служить: у добрих намірах. А дошки пам'ятають людський стогін...
Шматок старого хліва, що лишився у спадок від чекістів, досі служить: у добрих намірах. А дошки пам'ятають людський стогін...
На городі ще чеський льох: зостався з війни
На городі ще чеський льох: зостався з війни
А ця споруда, райвідділ міліції, власників не змінила
А ця споруда, райвідділ міліції, власників не змінила
На вікнах - грати
На вікнах - грати
А поблизу спецприймальника вихід до водойми
А поблизу спецприймальника вихід до водойми
Монумент радянським воїнам у Теремному постав одним з перших в області. Деякі місцеві жителі кажуть, що збудований він як пам'ять про убиту піонервожату із села Підгайці, що колись належало до Теремнівського району..
Монумент радянським воїнам у Теремному постав одним з перших в області. Деякі місцеві жителі кажуть, що збудований він як пам'ять про убиту піонервожату із села Підгайці, що колись належало до Теремнівського району..
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
6

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
побільше б таких пізнавальних статей!
Відповісти
Піонервожату справді вбили бандерівці в с Підгайці біля дубнівської траси. Її знайшли зі скрученими колючим дротом руками. Похоронена в Підгайцях на могилках. На даний час могили вже немає.
Відповісти
Як у воду пе....ув
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».