Нові перспективи старого Ковеля: над чим протягом року працювала міська влада

1
1
Нові перспективи старого Ковеля: над чим протягом року працювала міська влада
Олег Кіндер займає посаду Ковельського міського голови із 2010 року, проте останній рік – особливий. Цей рік очільник міста провів у статусі обраного на другий термін, а відтак відповідальність за повторно висловлену довіру – теж вища.

Прозвітуватися про виконану роботу ковельський мер вирішив не «голими» словами, а демонстрацією зробленого. Тож замість класичної прес-конференції волинських журналістів запросили у прес-тур.

«Ми покажемо вам десять унікальних речей у Ковелі, які або єдині на Волині, або – перші в Україні», – пообіцяв Олег Кіндер.


НОВІ СТІНИ ДЛЯ НОВОЇ ВЛАДИ

Господар міськради зустрів журналістів у вестибюлі міськради. Разом із ним – заступник із питань діяльності виконавчих органів Ігор Прокопів та секретар міськради Віра Федосюк. Привітавшись, запрошують до нової сесійної зали, яку облаштували цього року.

Нове робоче місце ковельської влади
Нове робоче місце ковельської влади

«Стара зала – велика, холодна. Депутатам часто доводилося працювати в верхньому одязі. А мені в президії сидіти в куртці – якось не дуже, деколи серйозно мерзнув», – напівжартома розповідає Олег Кіндер дорогою до зали, та додає, що це – важлива, але не основна причина «переїзду».

«Нову сесійну залу обладнали електронною системою «Віче». Це забезпечує виконання Закону «Про поіменне голосування», плюс – прискорює роботу», – пояснює міський голова.

Розмістившись зі своїми помічниками у президії, Олег Кіндер розпочинає звіт. Спершу – загальна інформація про місто залізничників: площею більше за Луцьк, зараз – 70 тисяч населення, а перед Другою світовою війною мешканців було більше, ніж в Луцьку. Тож якби не війна, під час якої знищили більше 93% ковельських будівель, саме це місто мало всі шанси стати обласним центром Волині.

Затим – коротенька розповідь про зроблене й «анонс» маршруту, за яким журналістам покажуть зроблене за каденцію Олега Кіндера.

«ПРОЗОРИЙ» ЦНАП

Перший об’єкт у маршруті – Центр надання адміністративних послуг, який теж цього року «переїхав» у сучасне відремонтоване приміщення на першому поверсі міськради. Робочий простір десяти адміністраторів та п’яти державних реєстраторів облаштували на сучасний лад за принципом «прозорого офісу»: столи відділені один від одного напівпрозорими перегородками, а зона для видачі документів – розміщена окремо. Пояснюють: щоб не створювати черг.

ЦНАП із вересня працює в новому приміщенні
ЦНАП із вересня працює в новому приміщенні

Інформація про черги видається трохи кумедною, адже на час нашого візиту – жодного відвідувача. Проте керівниця ЦНАПу Тетяна Солодун запевняє, що це – просто збіг, бо відвідувачі звертаються нерівномірно – «коли приходить автобус», і насправді працівникам не доводиться сидіти без роботи. Статистика підтверджує її слова: за 11 місяців цього року тут прийняли 20 964 відвідувача.

«Із 10 листопада почали працювати з управлінням соціального захисту населення, і тепер громадяни, які «приписують» дитинку, можуть відразу оформити документи на отримання допомоги. Ще хочемо взяти на себе видачу свідоцтва про народження, щоб відразу всі питання можна було вирішити в одному місці», – каже начальниця.

Наразі ЦНАП надає 138 послуг, і лише цього року за надані адміністраторами та реєстраторами послуги бюджет міста отримав без малого 12 мільйонів гривень.

АРХІВ «ЯК В КІНО»

Ще одна гордість нинішньої влади – облаштований в підвалі архів. «Коли розчищали підвал, вивезли чотири причепи сміття. Чого тут тільки не було… і саме приміщення – в жахливому стані, вода стояла», – зізнається мер, поки проводить делегацію журналістів сходами вниз.

Із підвалу міськради вивези чотири причепи ''добра'', і нині тут - сучасний архів
Із підвалу міськради вивези чотири причепи ''добра'', і нині тут - сучасний архів

У відремонтованих архівних кімнатах – ряди металевих стелажів, на яких акуратно складені справи. Тут встановлена спеціальна автоматизована система вентиляції, яка допомагає зберігати в приміщенні правильну температуру і вологість. Крім того – іще кілька сучасних «фішок» для архівів: апарат для підсушування повітря та система примусового пожежогасіння, яка при зростанні температури повітря в кімнаті «висипає» із облаштованих на стелі півсфер спеціальний порошок (вода чи піна пошкодили б документи).

В бібліотеці збереглися цінні колекції енциклопедій
В бібліотеці збереглися цінні колекції енциклопедій

У коридорчику, що з’єднує архівні приміщення – бібліотека, яку без сумніву теж можна назвати «архівною». Тут – старі раритетні видання, типу повного збірника «Великої Радянської енциклопедії». Олег Кіндер розповідає, що в бібліотеці міськради було чимало цікавих видань, проте більшість роздали навчальним закладам, собі лишили тільки найбільш знакові.

ВСЕ – ДЛЯ ДІТЕЙ

Наступник об’єкт – Палац учнівської молоді, де в вересні відкрили оновлений актовий зал. Заходимо у будівлю, у фойє – жвавий рух дітей, їхніх батьків, педагогів. «Не подумайте, що це – заготовка. У нас постійно відбуваються якісь заходи, сьогодні – концерт до Дня інваліда», – ніби виправдовується один із працівників.

До розмови долучається директорка Палацу – Тетяна Середюк. Каже, що представляє найбільший позашкільний заклад в місті, де працює 19 гуртків і цьогоріч займається 1134 дитини. Користуючись нагодою, дякує «нашому Олегу Олексійовичу» за ремонт актової зали. І, мабуть, є за що: із бюджету виділили 1,5 мільйони гривень, за які замінили підлогу, стіни і стелю, придбали нові стільці, оздоблення для сцени, звук та світло.

У ковельському ПУМі займається 1134 дитини
У ковельському ПУМі займається 1134 дитини

Заглядаємо в оновлену актову залу, де глядачі чекають на початок дійства. Свіжий ремонт не лишається непоміченим, та найбільше тішить, що зала – заповнена людьми. Затим йдемо на «ревізію» навчальних класів. В одному із таких дівчатка репетирують танок, і перше, на що мимоволі звертається увага– в кабінеті тепло. «Система вентиляції тут облаштована відразу з системою підігріву», – пояснює хтось із ПУМу, ніби прочитавши думки.

ВИСТРАДЖАНИЙ ПАМ’ЯТНИК

Від ПУМу прямуємо до парку. Спиняємося біля відкритого на День незалежності пам’ятника «Борцям за волю України».

Пам’ятник «Борцям за волю України» відкрили цього року на День незалежності
Пам’ятник «Борцям за волю України» відкрили цього року на День незалежності

У нього – довга історія, тривалістю в усі 25 років незалежності України. Рішення про спорудження такого пам’ятника прийняли ще в 1990 році, але ніяк не могли домовитися про те, яким він має бути. Під час одного із численних конкурсів навіть вдалося визначити переможця, проте ковельчанам проект не сподобався.

«А цей проект хвалили навіть ті, хто взагалі був проти ідеї пам’ятника», – розповідає Олег Кіндер, і додає, що саме на цьому місці в 1990 році в Ковелі вперше підняли синьо-жовтий прапор.

СНІГ І ЛІТНЯ ЕСТРАДА

Від пам’ятника йдемо через парк до місця, де розпочалися роботи із будівництва літньої естради. Дорогою зустрічаємося із двірниками, які чистять сніг.

Олег Кіндер до теми засніжених доріг ділиться історією про те, як хотів поспівчувати луцькому меру, а преса написала, що розкритикував його.

«Я виїжджав з Ковеля і тут майже не було снігу. На апаратній нараді в голови ОДА я про це і сказав: що Ковелю повезло, а в Луцьку – в десять разів більше снігу і техніка не встигає прибирати. Але ці слова перекрутили і вийшло, що я критикував Миколу Романюка», – поскаржився Кіндер журналістам на необ’єктивність їхніх колег.

На місці, де зараз працюють будівельні крани – із 70-х років стояла відкрита сцена та дерев’яні лавки просто неба. Тут в теплу пору року проводили немало масових заходів, тому міська влада вирішила, що варто не розмінюватися на поточні ремонти, а спорудити сучасний комплекс: сцену з освітленням, з гардеробними та іншими підсобними приміщеннями. Також встановлять вдвічі більше стільців, огородять територію та зроблять освітлення.

Ковельський мер влаштував журналістам екскурсію
Ковельський мер влаштував журналістам екскурсію

Поки міський голова розповідає про плани, поруч проходить жінка й кидає в наш бік відвертий докір: «Ще познімайте, що дороги ніде не посипані, люди падають!»

Завершивши про літню естраду, Олег Кіндер не лишає поза увагою в’їдливе зауваження перехожої.

«Коли ми відкривали стенд «Мандруюча книжка», з сусідньої лавки підірвався чоловік, підійшов до нас і з незадоволенням каже: «Вам більше немає, що робити? Лавок немає!» Я йому показую на лавку, з якої чоловік встав. «А смітників нема!» – продовжує. Показую на смітник. Тоді почав щось говорити про дорогу. Що саме – я вже не зрозумів… Такі випадки – яскравий приклад, що всі задоволеними ніколи не будуть», – прокоментував мер і запевнив: місто закупило достатньо матеріалу, аби посипати слизькі дороги.

КОВЕЛЬСЬКЕ ЦАРСТВО ЕСКУЛАПІВ

Наступна точка «інтерактивного» звіту міської влади – лікарня. Головний лікар місцевого медичного об’єднання Олег Самчук гостинно запросив журналістів до конференц-зали, де під чай та каву розлого розповів про усі плюси ковельських медичних закладів.

«Наша лікарня найбільш забезпечена обладнанням з усіх районних центрів України. Ми маємо МРТ-апарат, найновіший комп’ютерний томограф, сучасний апарат мамографії, завдяки місцевій владі цього року встановили апарат нейроміографії у відділенні неврології. Сьогодні нам доставили іще один сучасний прилад, який виведе нашу лікарню на інший рівень діагностики. Це – УЗД-апарат з функцією еластографії та еластометрії: за допомогою спеціальних датчиків без жодного розрізу і взяття матеріалу для біопсії, можна визначити, чи тканина доброякісна, чи злоякісна», – похвалився медик.

У ковельській лікарні – новий УЗД-апарат
У ковельській лікарні – новий УЗД-апарат

Під час короткої екскурсії лікарнею показали відремонтоване хірургічне відділення, на ремонт якого з міського бюджету виділили понад 90 тисяч гривень. Окрім традиційного ремонту стін-стелі, який робили «з нуля», тут поклали особливий лінолеум, спеціально призначений для медичних закладів: абсолютно неслизький, посковзнутися на такому – нереально, а ще – екологічно чистий, його дуже легко прибирати.

Іще один медичний здобуток 2016 року – нова операційна для офтальмологів та отоларингологів. На базі лор-відділення ковельської лікарні проводиться немало оперативних втручань.

На дверях кабінетів фізіотерапевтичного відділення – назви різноманітних -терапій: лазерна, скануюча, ударно-хвильова, магнітна, ультразвукова, навіть соляна шахта… «Невдовзі зробимо кімнати реабілітації для хворих, яким треба відновлювати опорно-рухові функції. Уже закупили устаткування – так звану реабілітаційну клітку, лікарі пройшли навчання з її експлуатації, лишилося тільки змонтувати. Такого не те, що в Ковелі не було, а мало де на Волині є», – розповідає головний лікар.

Давно потребувало ремонту і приймальне відділення. Тепер його не впізнати: свіжий ремонт, сучасне обладнання, окрема операційна, окрема діагностична палата для перебування на стаціонарі тих, кому відразу не вдається встановити діагноз. Рецепція – ніби в іноземних фільмах: відкрита стійка, окремі оглядові «кабінки».

Приймально-діагностичне відділення – теж після капітального ремонту. Чекає на закінчення окремого входу
Приймально-діагностичне відділення – теж після капітального ремонту. Чекає на закінчення окремого входу

Поки ще дороблюють вхід до приймального відділення, та незабаром рецепція запрацює. І не лише в естетичних цілях: вона стане відправною точкою електронного документообігу в ковельській медицині. Наразі поліклініки уже користуються електронними базами, але уся система не може перейти «в комп’ютер» через те, що початкова ланка – тобто, приймальне відділення – донині не було забезпечене технікою.

ЕКОНОМНА КОТЕЛЬНЯ

«Чому ми вас привезли саме на цю котельню? Коли я став міським головою, до мене звернувся керівник «Ковельтепла» Володимир Бойко з проблемою опалення в цілому мікрорайоні. До цього часу район обігрівала котельня заводу «Сільмаш», але коли почали скорочувати робочі місця – цілі цехи почали закривати. І їм не було необхідності утримувати котельню. Ми взяли її в оренду. Місту це коштувало 700 тисяч гривень на рік. Крім того, треба було платити ще близько півмільйона за експлуатацію труб, що на території заводу і через які проходив газ», – Олег Кіндер пригадав головний «стимул», який спонукав шукати вихід із ситуації.

Аби не платити за оренду котельні, міськрада ризикнула збудувати власну. За кілька років - повернули гроші за лізинг і кілька разів окупили витрачене
Аби не платити за оренду котельні, міськрада ризикнула збудувати власну. За кілька років - повернули гроші за лізинг і кілька разів окупили витрачене

І знайшли: в приміщенні бойлерної збудували нову потужну котельню на 18 мегават. Завдяки тому, що в котельні – найсучасніше обладнання, споживання електроенергії для її роботи скоротили більш, ніж втричі.

«Не добудувати шмат дороги чи ще якусь «дірку» не закрити – це одна справа, а коли цілий мікрорайон, де живе 24 тисячі людей, буде без тепла – це вже неприпустима проблема», – пояснив Олег Кіндер, чому свого часу наважилися взяти лізинг. Усі кошти за обладнання вже повернули, а економія ресурсів на сучасному устаткуванні уже кілька разів окупила витрачені гроші.

ДЛЯ ОСОБЛИВИХ

Ще п’ять років тому міський голова Олег Кіндер ініціював створення Центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Тому наступний пункт прес-туру – саме цей особливий заклад.

Попри те, що Центр є міським, відвідують його також дітки із районів. Згідно із рекомендаціями лікаря, під кожного вихованця окремо пишеться програма для занять. Зараз тут – три десятки відвідувачів, віком від 2 до 18 років, які мають захворювання, що гальмують фізичний та психологічний розвиток.

У сенсорній кімнаті Центру – приємна музика, мерехтливі вогники, куточок для роботи із піском, стрічками, міні-басейн з кульками…
У сенсорній кімнаті Центру – приємна музика, мерехтливі вогники, куточок для роботи із піском, стрічками, міні-басейн з кульками…

Журналістам продемонстрували мобільний кабінет реабілітації, масажний кабінет, сенсорну кімнату, а також запросили глянути, як відбуваються заняття. Привітавшись із нами розміреним дитячим «до-об-рий день», вихованці середньої групи зовсім на трошки притихли, та вже за хвилину звично займалися кожен своєю справою.

Наступного року, завдяки виділеним із міського бюджету коштам, в Центрі діти отримуватимуть і фізіотерапію.

ФУТБОЛЬНЕ «НАШЕСТЯ»

Попри те, що головний футбольний клуб Волині розташований у Луцьку, Ковель сьогодні спокійно можна назвати осередком футбольного життя краю. Тут – три професійні поля, постійно проводяться різноманітні чемпіонати та змагання, і навіть – фестиваль футболу (цьогоріч до Ковеля на цей захід завітало 700 любителів футболу!). Нещодавно до Ковеля приїздив Віталій Кварцяний і зауважив, що спортивних центрів із такою матеріально-технічною базою в Україні – можна перелічити на пальцях.

І все це – завдяки двом ковельчанинам: Романові Лису та його батькові Віктору, які своєю фанатичною відданістю справі не дали спортивному центру перетворитися на пустку з металобрухтом. Знайшовши підтримку влади, чоловіки створили тут міський центр «Спорт для всіх».

«Зараз тут – тренувальні поля, а ще зовсім недавно росли кущі і були величезні ями, куди місцеві викидали сміття. Супротив від людей був – не передати. Так прямо і казали: а куди будемо дівати сміття? А ще – не вірили, що тут дійсно буде розбудовуватися спортивний центр, а не розростеться приватна забудова», – пригадує Олег Кіндер.

У спортивному центрі зберегли та відновили тренажери, яким майже 30 років. Завдяки цьому – заняття безкоштовні
У спортивному центрі зберегли та відновили тренажери, яким майже 30 років. Завдяки цьому – заняття безкоштовні

Окрім того, у приміщенні Центру зробили ремонт: змінили підлогу, залили бетоном, обшили стіни, зробили спортивний куточок для вправ, оновили тренажери. «Усі тренажери – з кінця 80-х, але функціонують не гірше сучасних, а головне – безкоштовні для кожного бажаючого», – каже Роман Лис.

* * *

Для більшості волинян Ковель – місто залізничників. Або – місце, пов’язане з родиню Лесі Українки. Не зовсім з приємного – місто такого собі «транзиту товарів» у Польщу.

Та попри стереотипи, що на довгі роки «прилипли» до Ковеля, треба віддати належне: це місто надзвичайно динамічно розвивається. А відтак – має всі шанси вже за кілька років отримати нові означення-«липучки». Приміром, міста найточнішої медичної діагностики. Або – центру футбольної Волині. Або… хто знає, які ще нерозкриті перспективи вдасться використати ковельчанам.

Людмила ЯВОРСЬКА («Волинь24»)

P.S. Прес-тур організовано за сприяння Волинської обласної партійної організації ВО «Батьківщина».
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
1

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
я сама усе зробила і вас народ надурила ваш олег
Відповісти

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».