Екс-форвард «Волині» вже 4 роки не може забрати зарплату

0
0
Екс-форвард «Волині» вже 4 роки не може забрати зарплату
Екс-форвард «Волині» Олександр Пищур в інтерв'ю Sport Arena докладно розповів про свою фінансову тяжбу з лучанами і повідав, чому до цих пір сподівається отримати виплати.

У Пищура і «Волині» особливий зв'язок - за час своєї 15-річної кар'єри Олександр 4 (!) рази приходив в команду Віталія Кварцяного. Цей нападник є символом Хрестоносців десь на рівні самого Кварцяного, який свого часу стаючи з лучанами кращим гравцем і бомбардиром Першої ліги. Лише в 2012-му Пищур остаточно попрощався з Волинню, в наступному році повністю покинувши і український футбол.

Але з Волинню так просто попрощатися не можна, цей клуб мало кого відпускає з вільною душею. Як і багатьом іншим гравцям тих років, лучани заборгували Пищуру кілька зарплат, які не поспішають віддавати... На дворі вже 2016 й, а Волинь все також тягне «якір» у вигляді боргу Пищуру (а також колишнім легіонерам Саші Стевічу і Алессандро Селіну), що може затягнути клуб безпосередньо в Першу лігу...

Ми зв'язалися з Пищуром в прагненні не в черговий раз ткнути Волинь носом в бруд, а розібратися - чому клуб і футболіст так довго не можуть вирішити боргову ситуацію, і чому справа вже стає абсурдною.

- Волинь винна мені гроші за двома контрактами, - спершу уточнює Олександр. - У серпні 2011-го, коли в клубі змінювалося керівництво і прийшли нові спонсори, ми перепідписували свої угоди. Я ж підписав контракт до 2015 року.

Так вийшло, що через місяць ми розірвали контракт, і я поїхав в «Таврію». У чому була причина відходу? Все було нормально, прийшли нові люди, були хороші гроші, але виникла така ситуація, що я вирішив піти. Загалом, за новим (перепідписаним) контрактом мені повинні були за 1 місяць, а також преміальні за перемоги над Маріуполем та Олександрією.

Після цього нове керівництво видало мені купу папірців, що я неправильно розірвав контракт, неправильно перейшов і т.д. У підсумку через чотири місяці я повернувся в Волинь (на початку 2012 року), підписавши контракт на 1 рік. За той 1 місяць і 2 гри мені пообіцяли все виплатити, тому я нікуди не звертався.

Все йшло нормально, ми закінчили чемпіонат і після відпустки поїхали на збори до Словенії. Там вже почалися трансферні справи, почали везти пачками нових футболістів і просто відмивати на цьому гроші. Зайвих же гравців же стали прибирати. Я тоді поговорив з Анатолієм Дем'яненком, і він сказав, що не розраховує на мене.

Керівництво знову почало шукати лазівки в контракті, щоб розірвати угоду і не платити мені. А конкретно - Євгенія Олександрівна Жуховицка (генеральний директор Волині. - Прим. Авт.). Я написав звернення в клуб, але вони мене навіть не допускали на тренування «дубля», хотіли, щоб я просто пішов.

В кінцевому підсумку мій агент знайшов варіант з 5-місячною орендою в «Оболоні». Кияни погодилися платити мені 50 відсотків зарплати, а другу половину повинна була оплачувати Волинь. Ми підписали орендний договір і все вирішили. У підсумку з 5-ти «орендних» місяців Луцьк мені заплатив тільки за 2. Спочатку я дзвонив Євгенії Олександрівні з цим питанням, але вона просила зачекати. Запевняла, що клуб все пам'ятає, сама навіть дзвонила мені. А потім все припинилося.

Але перед тим як піти в оренду в Оболонь, я звернувся до КДК ФФУ з питанням про виплату мені «Волинню» попереднього боргу - за 1 місяць і 2 матчі. Як зараз пам'ятаю, це було 2 серпня 2012 року. У КДК було засідання, де повинні були бути присутніми представники 16-ти клубів УПЛ. Я теж був присутній на тому засіданні, і КДК зобов'язав «Волинь» виплатити мені все борги. Але потім клуб почав писати якісь скарги ...

Також утворився новий борг за 3 місяці (за час дії другого контракту). Жуховицка мені дзвонила, просила почекати - я чекав, чекав і чекав. Поступово розраховувалися з одними, з іншими, але мене весь час забували. Тому я об'єднав дві справи за боргами і в 2013-му написав чергового листа в КДК. Були чергові засідання (навіть по Skype зв'язувалися зі мною, коли я в Казахстані виступав), і мій агент був присутній особисто.

Все це тривало аж до того, поки в минулому році заговорили про розпад «Волині». Я приїхав до Києва, запропонував звернутися з цим питанням до ФІФА, але мені сказали, що ФФУ не надавала ніякого рішення по моїй справі і тому я не можу направити документи до ФІФА. Моя справа там просто висіла без всякого руху. Просто намагалися спустити її на гальмах, ось і все.

Час минав, мене продовжували «годувати сніданками». Щось весь час розвалювалося - то клуб, то КДК розпускали, то щось ще... Потім сказали, що «Волинь» буде жити, тому я в черговий раз написав лист в клуб з проханням видати мені зароблені кошти - 1 місяць плюс преміальні за 2 матчу, а також 3 місяці за час оренди в Оболоні. Те, що заробив, не більше.

Також мені сказали, що якщо ти відмовляєшся від 20-30 відсотків необхідної суми, то клуб обов'язково віддає гроші. Я також вказав у листі, що згоден, якщо мені виплатять суму, яка менше на 30 відсотків від початкової. Але у відповідь - нічого. Як то кажуть, «ні відповіді, ні привіту».

- Зараз я приїхав в Україну у відпустку, і мій юрист написав чергового листа в Волинь. Раніше я думав так: якщо мені не повернуть зароблені гроші до 25 листопада 2016 року, то я буду звертатися до цивільного суду. І після цього листа мені прийшов якийсь папірець від ФФУ, що мені в чомусь там було відмовлено ще в 2015 році. Мовляв, пройшов термін і що я раніше не звертався з цього питання... Хоча, як я вже говорив, вперше в КДК я звертався ще в 2012-му.

До того ж, після зазначеної в цьому папері дати у мене ще були засідання в КДК, де був присутній мій агент, а я сам спілкувався по Skype. І тоді було прийнято рішення, що «Волинь» винна мені ці гроші. Після отримання цієї довідки від ФФУ мій юрист направив запит у федерацію, щоб мені прислали повну справу. Але пройшло вже 3 дні (розмова відбулася 25 листопада. - Прим. Авт.), А у відповідь - нічого.

Люди просто пускають пил в очі іншим, мені це набридло. Юрист порадив звернутися до цивільного суду. І в ФІФА я вже пропонував звернутися, але юрист пояснив мені, що через відсутність рішення ФФУ ми не можемо звернутися до вищої інстанції. Постійно щось відкладають, просять донести якісь додаткові документи і спеціально затягують з цим. Був би я легіонером - міг би звернутися до ФІФА. А так - через ФФУ.

Я хотів все вирішити нормально, у мене хороше ставлення до «Волині», де я відіграв майже 6 років. І я не хочу нікому шкодити - просто прагну забрати своє. Та й прикро: хтось зіграв кілька матчів, і їм виплатили річні контракти, а ти провів 6 років в клубі, але з тобою ніхто не хоче розраховуватися. Яка сума боргу? 54 тисячі доларів.

Розмовляв я з Кварцяним? Сенс мені розмовляти з цього приводу з Віталієм Володимировичем, якщо він не має ніякого відношення до фінансових питань. Він лише тренує, а з фінансами там все вирішує Євгенія Олександрівна.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
0

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.

© 2016. Усі права захищені. Повна або часткова перепублікація матеріалів можлива лише за дотримання таких умов: 1) гіперпосилання на «Волинь24» стоїть не нижче другого абзацу; 2) з моменту публікації на «Волинь24» минуло не менше трьох годин; 3) у кінці матеріалу на «Волинь24» немає позначки «Передрук заборонений».