Волинянин знайшов могилу через сто років після смерті

4
11
Волинянин знайшов могилу через сто років після смерті
"Я побачив дату смерті - й занімів: пройшло рівно сто років від дня загибелі солдата. Вірю, що знахідка невипадкова", - каже Костянтин Борбич. Невипадковість і те, що краєзнавець за покликанням, колишній сільський голова Костянтин Борбич - учорашній боєць 51-ї ОМБР і заступник військового комісара.


Трохи більше року тому в село Тоболи Камінь-Каширського району прийшов дивний лист. На конверті було зазначено: “Председателю комитета архивное отделения города Тоболи Украина”.

Лист із Чехії. Мірослав Якубец сякою-такою російською просив розшукати могилу його дядька Йозефа Крацека, який ще у роки Першої світової поліг у цих місцях. Досліджуючи родовід, автор листа зміг з'ясувати лише те, що загинув чоловік у якихось Тоболах:

"Мой старинный дядя Йозеф Крацек, родившийся 1891 года (на час загибелі чеському солдату було 25 років, - О. Л.) в селе Хийице в районе Йичин, умер как солдат австрийского государства во время войны 28 августа 1916 года у города Тоболы в Волыне (Россия)".

СЕЛО - В РАНАХ ТА МОГИЛАХ ЩЕ З 1916-ГО

Направду ліси довколо села Тоболи всіяні могилами. Майже на всіх надгробках (із тих, які "дожили" до наших днів) - 1916 рік. Під час Брусиловського прориву в 1916-му тут спинилася лінія фронту. Майже всіх селян евакуювали.

Запеклі бої фактично зрівняли Тоболи із землею, залишивши натомість окопи і ...могили.

Військові поховання на цвинтарі у Тоболах
Військові поховання на цвинтарі у Тоболах


У тамтешніх лісах по війни виросло вісім цвинтарів. За іронією долі впорядковувати поховання воїнів обох армій взялися поляки. У центрі Тоболів, на сільському кладовищі, виріс цілий солдатський некрополь. Саме він і зберігся найкраще, тому що за кладовищем у селі завше доглядали.

А от цвинтарі у лісі наступній владі, совєтській, були без надобності. Ініціативні голови колгоспів мостили із надгробків "зразкові" силосні ями. А в селах знаходилися і такі "хазяї", які не гребували використовувати могильні плити з викарбуваними іменами бійців російської чи автро-угорської армії як ...будматеріал.
Бог бачив... Але наразі не про це.

"МИ ПОЧИСТИЛИ ВЕСЬ ЦВИНТАР - І РОЗЧАРОВАНІ ПОВЕРНУЛИСЯ ДОДОМУ"

...Події столітньої давності "відгукнулися" несподіваним листом.
Це вперше у селі отримали звістку від родичів тих, хто поліг на цій землі.

Якщо в Тоболах хтось і міг зарадити проханню чеха Мірослава Якубеца, то це Костянтин Борбич. Через те, що чоловік захоплюється історією, збирає речі старовини, досліджує минуле свого села, багато хто думає, що він вчитель історії за фахом.

Насправді - лісівник, який чимало років відпрацював Тоболівським сільським головою. А з початком війни раптом, будучи сільським головою, прийняв рішення піти на Схід у складі 51-ї ОМБР. Весна 2014-го. Коли волинську бригаду першими кинули у пекло війни. Тому і вийшло так, що в рідних Тоболах Борбич доглядав могили російських солдат донського полку часів Першої світової, а там, на фронті, – донські козаки вбивали (і вбивають!) його побратимів.

Лист із Чехії
Лист із Чехії


"Очевидно, лист писала старша людина. Це видно і з почерку, і з того, що - російською. Ті, хто застав Чехословаччину, вчили російську. Я прочитав і в перші ж вихідні з сином Тарасом пішли шукати. Мав надію, що знайду швидко, хоч ніколи такого прізвища на надгробку не бачив. Та колега, який свого часу описував військові поховання у Тоболах, переконав, що є це прізвище у його списку. Тому ми й шукали на вказаному цвинтарі", - розповідає Костянтин Борбич, нині - заступник військового комісара Любешівського районного комісаріату.

Пошуки були безрезультатними і цього дня, і наступного... Почистили всі надгробки, уважно вдивлялися у викарбувані на камені букви, шукаючи хоча б щось подібне... Розчарований (бо хотілося допомогти небайдужій людині) Костянтин Федотович відписав Мірославу Якубецу, що могили його дядька в Тоболах не знайшли.

"ПОКИ ЧЕХІЯ ДОГОДЖАЄ РОСІЇ, УКРАЇНСЬКІ ВОЇНИ РОЗШУКУЮТЬ МОГИЛИ ЇЇ СОЛДАТІВ, ЯКІ СТО ЛІТ ТОМУ ПРИЙШЛИ ЗАВОЙОВУВАТИ ЦЮ ЗЕМЛЮ"

Відтоді минув рік.

"28-го серпня до моєї доньки приїхали друзі з Німеччини. Ми пішли оглянути село. Що ж у Тоболах показувати? Кажу: "А хочете побачити могили ваших предків, німецьких солдат ще з часів Першої світової?".

Я недалеко від цвинтаря живу. Промайнула думка: "Дай-но я пройдуся тут, а раптом щось пробачу" (хоч я не вперше там ходжу). Один круг минув - нічого. На другий заходжу - читаю: "Крацек..." Не вірю очам.

Ще більше здивувався, коли потім побачив у листі дату загибелі того чеського солдата австрійської армії - 28 серпня 1916 року. Виходить: я його знайшов рівно за сто років, відколи його останки лягли в нашу тоболівську землю. Мурашки пішли по шкірі..." - згадує Костянтин Борбич.

Це не єдина "невипадкова випадковість". Костянтин Борбич свого часу служив у Чехословаччині. Бачив ту країну в період її "радянської" історії, хоча вже тоді вона на років 15 була попереду України. Принаймні так здалося строковику із волинських Тоболів.

Кілька років тому в село приїздили представники чеського консульства зі Львова, щоби оглянути військові поховання. За їхніми даними, на території села спочиває восьмеро чехів. Тобто у документах про смерть вказана саме ця адреса. Поляки сумлінно впорядковували військові поховання.

На цвинтарі у селі, де більше ста років тому поховали й загиблого Йозефа Крацека.



Солдати уже навіть позавчорашньої війни спочивають усі разом: російські поруч із ворожими вояками австроугорської армії (німцями, чехами, австрійцями). Поруч з українцями, мирними мешканцями Тоболів.

"Може, треба було той рік почекати. Треба було спершу не знайти той надгробок. Тепер я військовий. Ця знахідка - невипадкова. Вона мусить довести світовій спільноті, показати тій же Чехії, яка в деяких політичних питаннях підтримує Росію, що ми - не вороги. Що наша армія демострує людяність і миролюбність. Ми таки прагнемо до миру", - міркує військовослужбовець.

До Чехії він уже відіслав іншого листа. І дуже сподівається, що там його прочитають і ...між рядками.

Олена ЛІВІЦЬКА
Йозеф Крацек
Йозеф Крацек
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
11

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.
Хороша стаття, дякую, побільше б таких!
Відповісти
дата смерті на надгробку-23.08.1916 а не 28
Відповісти
Оленко, дякую. Це моя батьківщина, моє село. А ти, як завжди, глибока й неординарна. Де тільки знаходиш такі цікаві теми. Про лист і знахідку могили я знав, але не настільки вичерпно й цікаво, як від тебе.
Відповісти
Дякую щиро за хороші слова)
Відповісти