Вбивство чи порятунок: що кажуть про аборти відомі волиняни

Політики із сусідньої Польщі дали привід вкотре повернутися до обговорення теми штучного переривання вагітності.

Польські законодавці планують ввести кримінальну відповідальність за аборти – як жінкам, які пішли на такий крок, так і лікарям. Відповідний законопроект уже підтримали в першому читанні.

Видання «Волинь24» з’ясувало, що думають волиняни з приводу заборони абортів в Україні.

Анна Данильчук, проректор Східноєвропейського національного університету

Аборт – це злочин і вбивство. Але до розуміння цього необхідно підходити шляхом підвищення духовності суспільства, його морального і матеріального добробуту.

Вважаю, що радикальна заборона однозначно призведе до збільшення кількості підпільних абортів і як наслідок, смертей – не лише ненароджених дітей, а й жінок, які йтимуть на це підпільно. Статистика інших країн це припущення підтверджує. До того ж, є важливі медичні та кримінальні випадки, коли штучного переривання вагітності не уникнути.

Вважаю, що освітні, релігійні та медичні інституції повинні робити багато для правильного формування жінки, держава – допомагати в забезпеченні новонародженого, щоб жінці, вагітність для якої стала небажаною і непланованою, було не страшно народжувати. В Америці, наприклад, існує й інша практика. Щоб уникнути штучного переривання вагітності, жінкам, які прийшли робити аборт, пропонують перелік сімей, які готові відразу ж після народження забрати немовля, а під час вагітності – морально і матеріально підтримувати жінку.

Сергій «Колос» Мартинюк, музикант, фронтмен гурту «Фіолет»

Я – проти категоричних заборон. Є індивідуальні випадки, пов’язані зі станом здоров’я вагітних. На них потрібно зважати. Дитину ще можна народити, а от повернути життя жінки (якщо звісно йому є загроза) неможливо.

Оксана Лєщинська, головний лікар Луцької дитячої поліклініки

Зараз є стільки контрацептивів і протизаплідних засобів, що абсолютно спокійно можна планувати народження дитини і вести статеве життя цивілізовано.

Колись ми були далекі від цієї теми. А зараз бачимо, що дітей треба навчати тому, як берегти своє здоров’я, в тому числі і статеве. Враховуючи, що статеве життя починається рано, треба відповідно до віку підбирати і лекторів, і теми. Якщо ми будемо навчені, будемо знати, як поводитись в тій чи іншій ситуації – це і буде запобіганням абортів. Аборт – це медичне втручання, яке може мати ускладнення. Найстрашніше, коли дівчина чи жінка, яка зробила аборт, може потім не мати дітей.

Є різні життєві ситуації. Я не є прихильником категоричної заборони. Я більше є прихильником роботи для того, щоб не допустити до таких ситуацій. Але є різні причини. Теж не вихід, коли народжують і віддають в будинок дитини, це вже зламана доля. Буває, жінка не завжди психологічно готова до такої відповідальності, не завжди веде такий спосіб життя, в якому можна виховувати дітей. Тому категоричною у забороні я б не була. Судити чужі долі – справа невдячна.

Отець Костянтин, архімандрит, настоятель монастиря у с. Жидичин

Якби хтось виніс ідею на законодавчому рівні заборонити вбивство… Ніхто б навіть не обговорював і всі були б принципово за таку заборону. То чому ми вступаємо в дискусію, можна вбивати дитя в утробі чи не можна?

Ми повинні чітко та однозначно засудити цей факт і це явище по відношенню до людей, які збираються це зробити. Але з іншого боку ми маємо з співчуттям ставитися до тих, хто це зробив. Тобто я абсолютно проти смертної кари для безневинних дітей, але це не означає, що треба відвернутися від жінок, які зробили цей гріх. Часто ж буває, що вони це роблять не зі своєї вини, через чоловіків, яким довірились і не отримали підтримки. Якби чоловік в такій ситуації взяв жінку за руку і сказав: «Я хочу від тебе дитину, народжуй!» багато б жінок не пішли на такий крок.

Марина Занюк, керівник модельного агентства «MZM Models»

Це ж жива істота, жива душа… Це ж те саме, що взяти дитинку і вбити її. Як можна? Звісно, я проти абортів.

Але треба розуміти, що навіть законодавча заборона навряд чи допоможе. Будуть робити підпільно, із ще більшою загрозою для свого життя. Тому кориснішим було б не забороняти, а більше поширювати інформацію про загрози і результати, до яких може привести такий вчинок, і звісно ж – про моральний бік справи.

Михайло Токарчук, головний лікар Луцького пологового будинку

Кожна людина сама визначає свою ситуацію. З іншого боку, зараз є багато засобів, які можуть запобігти небажаній вагітності. Але є люди, які легковажно до цього ставляться, а потім мають такі наслідки. Я не можу сказати, що категорично проти абортів. У будь-якому випадку людина сама повинна приймати рішення, чи варто робити переривання чи ні. Звісно, найкраще скористатися контрацепцією і не допускати таких ситуацій.

Софія Ройко, голова молодіжної ради, радник Луцького міського голови

Робити аборт чи ні – рішення індивідуальне. І невідомо яка ефективність від заборони на рівні держави. Адже такий закон може спровокувати жінок робити аборти нелегально чи, що гірше, дітей народжуватимуть, але потім здаватимуть до дитячих будинків.

Всі ми чули про ситуації, коли здійснюють нелегальні аборти, не дотримуючись гігієнічних та медичних норм, що спричиняє проблеми з жіночим здоров’ям.

Особисто я до абортів ставлюсь негативно, але жінок, які їх роблять, не засуджую. У житті трапляються ситуації, коли такий вибір здається найкращим варіантом. Народжувати дитину чи ні – це рішення жінки й обрати належить їй.

Антоніна Євтодюк, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії, політології та права Луцького НТУ, голова ВОГО «Християнський рух за життя», голова Асоціації педагогів і психологів християн Волині

Чи потрібно настільки категорично забороняти аборти? Так, однозначно потрібно. Адже аборт – вбивство беззахисної дитини. Аборт – злочин проти людства. Аборт – найкровопролитніша війна із найбільшою кількістю жертв в історії людства. Чи можливі винятки і в яких випадках? Не знаю показів для винятків. Вбиваючи дитину, ми втручаємось у волю Божу, у Його план щодо цієї зачатої, але не народженої людини. Усі інсинуації на тему аборту, як не парадоксально, проводять народжені.

Проблема аборту – проблема швидше моральна, а не правнича. Запитайте матусю, яка благає Бога про зцілення хворої дитини, чи не погодиться вона її вбити? Реакція очевидна. Покинуті діти, підпільні аборти – все це одного поля «ягоди», а саме – низького рівня суспільної моралі й неусвідомлення того, що інстинкт продовження роду – засадничий у людському житті. Нас народили – ми маємо не перервати на собі ниточку буття.

ВОГО «Християнський рух за життя» впродовж вже майже 10 років послідовно виступає за заборону абортів в Україні на законодавчому рівні, впроваджуючи у свідомість українців наступні тези: а) людина стає людиною з моменту зачаття, відтак аборт – вбивство людини? б) чисельність українців з кожним роком катастрофічно зменшується, основним чинником цього етноциду є аборт; в) абортативна суспільна свідомість – ознака варварського, а не цивілізованого суспільства; г) питання життя і смерті людини в руках Божих; д) чим більше в країні роблять абортів, тим більше з’являється неплідних пар і пар, які потребують екстракорпорального запліденення, що суттєво збільшує ризик дітей із генетичними відхиленнями.

Навіщо ми воюємо на Сході України за територіальну цілісність, якщо кожного дня вбиваємо ненароджених Українців у лонах матерів, які апріорі створені як колиска, а не як труна?

В абортаріях гине гідне майбутнє України. Бо хто може стверджувати, що вбите немовля не йшло на Землю з місією порятунку землян від епідемій, голоду чи ще чимось не менш вражаючим?

Навіщо кращі сини й доньки століттями боролись за незалежність України, якщо за роки цієї незалежності в Україні знищено абортами в десятки разів більше дітей, ніж народилося.

Підготувала Людмила ЯВОРСЬКА

Передрук заборонено.