Що читає діджей Сергій Ткачук? РОЗМОВА У КНИГАРНІ

0
7
Що читає діджей Сергій Ткачук? РОЗМОВА У КНИГАРНІ
Найвідоміший луцький радіодіджей та ведучий різних імпрез Сергій Ткачук - читає такі книги, які непросто відшукати на полицях луцьких книгарень. Автобіографії всесвітньо-відомих музикантів та діджеїв - те, звідки він черпає і натхнення до роботи. А саме голосом Сергія чимало літ звучить Луцьк-музичний.

Цікаво, що Сергій Ткачук не тільки читає, а й часом пише... І якось у "Твердині" видав збірник власних хоку і хайку. А от якщо він колись таки візьметься за наступну книгу, то це буде ...автобіографія.

Якщо й можна виправдати якийсь злочин на світі, то це - один-єдиний, каже Сергій Ткачук. Це - "вкрасти книжку". І себе він з легкістю називає книжковим піратом..., бо рідко купує щось для себе у луцьких книжкових крамницях.

Усупереч цьому йдемо із Сергієм у книгарню Волинської обласної друкарні, що на пр-ті Волі в Луцьку. Шукати "його книжки" і його у книжках. Чи вдасться нам за розмовою в книгарні "прочитати" чергового героя?

Довідково. Сергій Ткачук. Лучанин. За плечима - факультет соціології і психології Інституту соціальних наук. А ще - більше 20-ти років досвіду роботи на радіо. Зокрема, радіо "Луцьк". Ведучий численних фестивалів та концертів. Працював на студії "Олекса" з дуетом "Світязь", Василем Зінкевичем, Оксаною Білозір. Був ведучим відомого фестивалю "Червона рута". Натхненник численних творчих акцій. Кавеенник. Одружений. Виховує сина.

(У книжковій крамниці - людно. Полудень. Сергій Ткачук одразу зізнається, що побачити, як він блукає поміж книжкових полиць і скуповує книги, навряд чи вдасться. З першого погляду йому знайти те, що читає нині, не вдається...)

***
..."У книгарнях буваю не дуже часто. Бо купую книжки найчастіше - на подарунки. Я - з того покоління, яке звикло, що книга - краший подарунок".

***

..."Які мені подарували? Знакова - то збірка кращих творів Чарльза Буковськи. Презент мого старшого товариша Юри Циганюка на день народження. У нас така традиція - ми даруємо книжки один одному".

***
..."Я люблю творчість Чарльза Буковськи (американський прозаїк і журналіст, представник літературного андеграунду 60-х). Цікавився його життям, десь читав його в Інтернеті. А мати вдома товсту книгу... Мати змогу в будь-який момент її погортати... То інше. Вона вартісна. І, можливо, я б не міг її собі і дозволити купити. Тобто я - любитель безплатної літератури. Маю можливість більшість читати або з монітора, або використовуючи телефон чи планшет. Це зручно".

***
..."Я такий книжковий пірат. Є аудіо-пірат. Є відео-пірат. А я не краду музику в Інтернеті, я краду книжки".

***
..."Єдиний злочин, який можна виправдати, - це коли людина вкрала книжку".


***

..."На державній радіостанції заробити на життя дуже складно. Неможливо. Тому доводиться займатися й іншими речами.

***
..."На превеликий жаль, в Україні дуже мало хорошої літератури перекладають українською мовою. Доводиться читати російською. То є не дуже комфортно і правильно. Але виходу нема: якщо книга цікава, то це вже не має значення. Я сподіваюся, що ті книги, які хотів би прочитати, найближчим часом з'являться в українському перекладі. Це стосується того ж Чарльза Буковськи. Його роман "Поштамт" вже видали українською".

***
..."Зараз останнім часом я читаю автобіографії музикантів. Автобіографія Рона Вуда. Прекрасна. Написана з гумором і читається легко. Так само Джон Денсмор, барабанник групи THE DOORS і його «Riders On The Storm. My Life with Jim Morrison & The Doors».. Знову ж таки розповідь про музикантів і епоху, в якій вони творили. Дочитую Джо Бойда "Білі велосипеди" - про музику в 60-ті. Це вже розповідь людини, яка була присутня у студіях під час запису культових музикантів. Людини, яка зсередини бачила, як зароджувався той шоу-бізнес. "Історія діджеїв" (Last Night a DJ Saved My Life): англійські журналісти розповідають майже столітню історію діджеїв та радіодіджеїв". Хантер Томпсон (американський письменник, засновник гонзо-журналістики, яка передбачає глибоко суб'єктивні оповіді). Джеремі Кларксон (знову ж таки журналіст, який спецілізується на автомобільній тематиці). Ну, і автобіографія Майлза Девіса, всесвітньо відомого джазового артиста".


***

..."Попри те, що більше 20 років працюю на радіо, я дуже багато не знаю. Кожного разу, коли готуюся до ефіру, згадую історію з прочитаного. Тому автобіографії музикантів - це такий момент самоосвіти".

***
..."З українських авторів мені імпонує Юрій Андрухович (помічає на полицях книги цього автора). "Лексикон інтимних міст" - це те, що зараз у мене в телефоні".

***
..."Познайомився із Богданом Коломійчуком. Ми не в літературній сфері пересіклися, а в шоу-бізнесі. Через деякий час я дізнаюся, що автор книг, що він пише ретро-романи, детективи. Початок 20 століття, Львів... Мені імпонує, як він це подає".

(Пропоную Сергієві зазирнути до відділу дитячої книги. Однак і там співрозмовник прискіпливий у виборі літератури. Шукає те, що запропонував би почитати малечі, й - не знаходить.... Хоча й бачить чимало книжок зі свого власного дитинства).

***
..."Маю маленького сина. Йому три роки. "Літачок-рятівничок" - це те, що ми з Іллюшею зараз читаємо. ...А моя улюблена дитяча - то Іван Франко "Фарбований Лис", видана у 80-х з гарними ілюстраціями. Десь ще в батьків є".

***
..."У мене мама - вчителька української мови та літератури, тому фактично вся українська класика вдома була, її я і читав (сміється)".

***
..."Коли мої однолітки-підлітки займалися тим, чим займаються підлітки, я читав дуже багато. Потрібного чи непотрібного".


***
..."А вже потім, зі студентських років, - став небайдужий до творів Леся Подерев'янського. Мав із ним розмову на радіо. Цікава людина. Настільки самодостатня, що з ним не так просто спілкуватися. Але вдалося розговорити його на якусь історію. Скажімо про те, як картина Подерев'янського опинилася у нью-йоркській квартирі Вуді Алена. ...Я отримав масу задоволення, бо спілкувався з кумиром юності своєї. Що мене притягує у його книжках? Мабуть, те, як він адаптовує класичні сюжети (того ж таки Шекспіра, наприклад)...".

***
( Зрештою, ми повертаємося до художньої літератури. Удруге співрозмовник помічає книжку Ірени Карпи...)

..."Мені імпонує у Карпі надмірна щирість. Вона за словом в кишеню не лізе. Якщо це біле, то біле, а чорне - то чорне. Цікаво спостерігати, як це трансформується в книзі. Знову ж таки у її деяких творах є згадки про людей, яких я знаю. Це цікаво".


***

(Поруч з Іреною Карпою на полиці - "Століття Якова" волинянина Володимира Лиса)

.."Ще не час (пояснює і минає). То не зараз".

***
..."О, Несбьо! Це скандинав і він дуже круто пише (Норвезький письменник Ю Несбьо, крім усього, ще й музикант. Тому Ткачук, схоже, таки знайшов "своє"). Роман "Поліція". Я був у гостях і мав необережність взяти книжку. Прочитав сторінок до ста. Мене настільки вона захопила, що я її знайшов в Інтернеті, скачав і можу порадити. Дуже круто пише. Ментально інша ситуація, ніж в Україні. Цікаво тим, що це про Норвегію: побут, як живуть, що думають".

***
..."Герман Гессе "Степовий вовк". Сильна книга. Я її, щоправда, читав у російському перекладі. Таке враження неоднозначне. Настільна і культова для хіпі, рокерів і панків".

***
... "Сповідь провінційного самурая" називається (Про книгу, які кілька літ тому видав сам!). Це хоку і хайку українською мовою. Велика частина тиражу згоріла, частину я роздав, роздарував. У мене ще буквально кілька лишилося. Бачив недавно в одній з луцьких книгарень ще. Правда, я на ній ні копійки не заробив. Та й видав за свої".

***
..."Якщо буде час (замислено), і якщо напишу якусь наступну книжку, то - автобіографічну".

Олена ЛІВІЦЬКА
Фото Павла БЕРЕЗЮКА

Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію
7

Коментарі:


  • Статус коментування: постмодерація для зареєстрованих користувачів, премодерація для незареєстрованих
Коментарі, у яких порушуватимуться Правила, модератор видалятиме без попереджень.