Чи готові луцькі школи до навчального року? Нечиновницька інспекція

Іще до 15 серпня усі школи луцькі проходять сувору перевірку спеціальної комісії у складі чиновників-освітян, пожежників, санітарних лікарів тощо. «Не приведи Господи не пройти таку перевірку – шукай іншу роботу», – каже по секрету один із директорів. Проте додає: за його пам’яті не було жодного випадку, аби якась із шкіл завалила інспекцію.

Тим не менше, з початком навчального року в усіх проінспектованих школах «вилазять» проблеми. Десь не вистачає підручників, а десь – навіть кабінетів,. І школи працюють навіть не у дві, а в дві з половиною зміни. Із перших днів батькам роздають список, які робочі зошити/атласи/методички треба докупити. А з жовтня починається війна із холодними батареями.

Видання «Волинь24» вирішило провести власну інспекцію, аби перевірити, чи готові луцькі школи почати новий начальний сезон.

БЮДЖЕТ VS БАТЬКИ

Літня пора в школах закінчується натертими мастикою до блиску підлогами. Це – останній штрих в загальній картині ремонтних робіт, які протягом канікул активно роблять в усіх навчальних закладах.



Візити до луцьких шкіл підтвердили: кожна може похвалитися оновленими стінами в кабінетах, а деякі навіть – в коридорах. Питання батьківської та спонсорської щедрості.

Скажете, а що ж гроші з міського бюджету? Вони йдуть на серйозніші потреби, запевняють чиновники від освіти. Наприклад, ремонт системи опалення, тепло-водопостачання і каналізації. Цьогоріч така потреба виникла в школі №16, що в районі Цукрового (з бюджету виділили 300 тис грн). Систему опалення ремонтують і в школі №17, що на Балці (350 тис грн).

На увагу міського бюджету цього літа пощастило ще шести школам. Гімназії №14 встановили нові вікна і двері, школі №19 відремонтували їдальню (450 тис грн.), школі №9 – перехід між корпусами (150 тис грн.), а школам №№ 12, 24 та 26 виділили кошти на ремонт спортзалів (1 млн 450 тис грн).



Хто в кошторисі міськради не опинився – ремонтував усе за рахунок батьківських фондів та власного ентузіазму. Такого освітянам, кожен із яких – ще той патріот рідної школи – не забирати.

Під час ревізії журналісти "Волинь24" часто натрапляли на вчителів, які завершували останні приготування. Поруч із ними нерідко можна було помітити родичів різних рангів: чоловіки, діти, зяті та просто хороші знайомі із «золотими руками», які в усі часи активно залучалися до ремонту шкільних кабінетів.

Неймовірну справу для рідної школи зробив вчитель фізкультури із школи №23. Валерій Демчук розмалював стіни спортзалу яскравими малюнками: «мультяшними» козаками, «смішариками», а також – патріотичною символікою.



ІНТИМНЕ ПИТАННЯ

Велику увагу цьогоріч чиновники приділили ремонту санвузлів. По-перше, стан справ, а точніше – унітазів, зливових баків і навіть стін та підлоги – давно того вимагав. По-друге, до міськради почали надходити логічні запитання про те, чому така інтимна річ, як справляння природної потреби, у шкільному туалеті часто перетворюється на абсолютно публічний процес. В багатьох шкільних вбиральнях не те, що не було закритих кабінок, а навіть перегородок між унітазами.

Міська влада виділила 1 млн 200 тис грн. на капітальний ремонт санвузлів десяти шкіл (№№ 7, 10, 13, 17, 19, 20, 22, 23, 24 та 25). Запевнили: буде і чистота-порядок, і інтимний простір. Коротенька «екскурсія» шкільними туалетами підтвердила: з проблемою борються, та працювати ще є над чим.



А ЩО З ТЕПЛОМ?

У більшості шкіл зізнаються: з кліматом в класах є проблеми. Борються – хто як може. Хто сподівається на турботливих батьків, хто – на допомогу світової спільноти.

«Маємо проблему із опаленням, але в міру можливостей вирішуємо її. З бюджету виділяють кошти на заміну вікон, батьки так само до цього долучаються. Цього року здійснили часткову реорганізацію системи опалення. За сприяння батьків доставили потужний насос, який краще прокачує воду. Наша школа – остання точка в системі подачі теплої води, і такий захід допоміг помітно покращити температурний режим», – розповів директор школи №23 Віктор Мартинюк.

Керівник закладу зізнається, що є проблема і з старими радіаторами, які так само почали замінювати. І традиційно – за кошти батьків.



Трьом луцьким школам – №№ 5,10 та 21 – неймовірно пощастило із вирішенням багатьох проблем. Вони стали першими учасниками співпраці міської влади із кредитною радою НЕФКО, що на пільгових умовах позичила кошти для енергомодернізації навчальних закладів.

«Закінчують роботи із утеплення фасаду, даху, замінили деякі вікна, бо деякі у нас вже були замінені на енергозберігаючі. Встановили сучасний індивідуальний тепловий пункт», – розповідає заступник директора гімназії №21 Оксана Мартинюк і пояснює, що при відборі школи для участі в цій програмі зважали на комплекс показників, у тому числі – на результати роботи.

Інші ж школи з великою надією чекають свої черги порятунку від НЕФКО. Кажуть: проблем є багато, і витрачати кошти на їхнє точкове вирішення – немає сенсу, якщо незабаром надійдуть серйозні кошти для комплексних робіт.

Сподіваючись на швидке надходження нового траншу кредиту, у школі №1 не замінюють вікна, а вигадали досить інноваційну технологію. Біля вікон розмістили похилі жолобки, у які при негоді попадає дощ, а затим – стікає у відра.



НАВЧАЛЬНІ МУРАШНИКИ?

Демографічна ситуація на Волині, на щастя, може потішити патріотів. Та оскільки нові школи – лише в проектах, то додає серйозних клопотів директорам шкіл.

Особливо над такими приємними несподіванками попрацювали забудовники. Поява на карті міста нових багатоповерхівок спровокувала чималі проблеми для навчальних закладів. Приміром, школа №3, яка ніколи не користувалася особливою популярністю, через збудовані висотки на Набережній – цьогоріч має неочікувану кількість першачків.



Споглядаючи на будівельні крани поруч із шкільним подвір’ям, уже чухають скроні в школі №13. Наразі цей навчальний заклад має два корпуси, один із яких – найстаріший в місті. В дерев’яній хатині, якій цього року виповнюється 70, наразі навчаються початкові класи. Стара будівля має свої «плюси», приміром, колись знали, як будувати теплі будинки. Тим не менше, будівля в такому стані, що на перервах, коли гучні малята виходять у вузенький коридор, видається, просто тріщить «по швах».


Цього року на розширення планували виділити по 300 тис грн і школі №13, і двом іншим, які мають схожу проблему – №№ 1 та 5.

«Школа – маленька, немає актової зали, треба робити капітальний ремонт спортивної зали, системи теплопостачання… Школі 75 років, основний корпус працює із 1961 року. Зараз у нас – 1080 учнів, вчимося в дві зміни і в суботу. А потужності школи розраховані максимум на 600 учнів. Ми маємо копії звернень з проханням добудувати школу на адресу міської влади ще із 80-х років. Дуже сподіваємося, що за каденції цього міського голови спрва нарешті зрушиться з місця», – висловила надії директор школи №1 Тетяна Копчак.

Тим не менше заплановані гроші на проектну документацію із добудови цих трьох шкіл уже частково пішли на інші потреби. Зокрема, 350 тис грн. перенаправили на ремонт даху школи №23.

«Проектна документація на голову не капає, це те, що «висить» по школах. Звісно, я не в захваті, що кошти перекинули із потреб якоїсь іншої школи, але у нас реальна проблема була», – прокоментував ситуацію директор школи №23 Віктор Мартинюк.

У його школі, до слова, проблема із кількістю учнів теж існує. «Школа – запакована, маємо 1230 учнів. Раніше кабінетів вистачало за рахунок того, що не було обмеження із кількості учнів в класах. У нас разом вчилися по 36-38 учнів. Також не було поділу на групи на уроках української та іноземної мов. А зараз мусимо вчитися у дві з половиною зміни», – зазначив керівник.

ОБГОРТКУ ПІДГОТУВАЛИ, А ЩО ВСЕРЕДИНІ?

Готовність до навчального року, звісно, це не лише пофарбовані стіни та відчищені від жуйок парти. У першу чергу важливим є навчальний процес, і тут головні освітяни країни традиційно потішили черговими змінами.

«Оновлюється програма початкової ланки, відбувається спрощення програми, видаляються окремі повторення, складний матеріал переноситься у старші класи. Вчителі отримують право розподіляти години між темами на власний розсуд. Змінюється система оцінювання. Для того, щоб дитину налаштовувати на успіх, забирається червона ручка. Дітям дозволять писати олівцем, щоб вони не боялися робити помилок», – розповідає про нововведення заступник директора гімназії №21 Оксана Мартинюк. А ще наголошує: на сайті Міністерства освіти є чітко прописані усі рекомендації, і було б добре, щоб батьки з ними ознайомилися і контролюва ли їхнє втілення педагогами.


Окрім початкових класів, так само вже майже традиційно, зазнає змін курс вітчизняної історії. До розділу про новітні події додадуть революцію гідності, АТО, а також – заберуть, за словами освітян, «неоднозначні трактування».

Якщо раніше підручники у школи закупляли із держбюджету, то тепер такі витрати ділитимуть наполовину між державним і міським. Держава уже свою частину заплатила, а місцеві тендери – ще в процесі. Тож із підручниками для 4-7 класів, кажуть, можуть бути нюанси. Як варіант, до закупівлі нових книжок, будуть користуватися старими.

«У нас в гімназії створюються творчі групи із запровадження так званого змішаного, перевернутого навчання. Теоретичний матеріал діти вивчають вдома по підручниках та інших джерелах, які рекомендує вчитель, а домашні завдання будуть виконуватися під час уроків. За таким принципом навчається весь світ, і ми потихеньку до цього призвичаюємося», – розповіла про інновації завуч.


Колеги з інших шкіл запевняють: зміни не настільки разючі, щоб батьки мали привід турбуватися, чи справиться з ними усталена система шкільної освіти.

«В освіті реформи впроваджують настільки часто, що вчителі, мабуть, звикли і є дуже гнучкими до будь-яких змін. Ми – виконавці, і будемо впроваджувати всі рекомендовані нововведення. Вони не є неймовірно складними, а наскільки стануть дієвими – покаже час», – впевнений директор школи №23 Віктор Мартинюк.

І НА ЗАКУСКУ

Іще одна глобальна зміна стосується так само школярів початкових класів. Відтепер за їхнє харчування повністю платитимуть батьки (донині – частину компенсовували із міського бюджету).

Крім того, на вибір батькам запропонували три варіанти меню: за 7 грн, за 11 грн 40 коп і за 15 грн 40 коп. Складники меню, звісно, залежатимуть від вартості.


Освітяни поки самі до кінця не розуміють, як будуть пояснювати одному учневі, чому його сусід в їдальні отримав котлету і сік з булочкою, а він – ні. Тому рекомендують в класах домовлятися про єдиний варіант меню для всіх школярів.

* * *

Та скільки б не було «плюсів-мінусів» в стінах шкіл, в кожній із них є дещо важливіше. Останні тижні серпня тут як мурашки метушаться сотні працівників – педагогів, технічних працівників.

Вони ніколи в житті не зізнаються і будуть до останнього жартувати про 1 вересня як «початок муки», та їхні очі їх видають. Насправді, вони страшенно заскучали за школярами. За гамором і проблемами, які створюють учні. За спілкуванням і уроками. І навіть за перервами, коли кожному із них загрожує бути збитим із ніг якимось несправним першачком…

І поки ще в українських школах не перевелись справжні Педагоги, наша освіта буде і далі народжувати великі таланти, попри діряві вікна та холодні батареї.

Інспектувала школи Людмила ЯВОРСЬКА