Дід Льоня

Це був один з викликів під час зйомок “Нічної варти”. Субота, 16 липня. Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького. Жителі багатоквартирного будинку почали бити на сполох: їх сусід дід Льоня уже два роки знерухомлений після інсульту.

Лежить у ліжку, перебуває у жахливому стані. Не може рухатися. Максимум, що міг після інсульту - рухати руками. А коли ми приїхали туди з патрульними, не міг уже нічого. Тільки дихав.

Чи то швидка відмовилася його забирати, чи дід відмовився від госпіталізації - незрозуміло. У під’їзді купа людей: цивільних, патрульних.

А дід далі лежить. І що з ним робити?

Його син навідувався до нього раз у тиждень. Ще навідувався якийсь агресивний адвокат (його патрульні затримали для з’ясування обставин). Заходив сусід Руслан – молодий і дивний, проте добрий хлопець. Руслан - єдиний ходив туди щодня, подавав діду якісь речі, відкривав-закривав вікно. Словом, допомагав, чим міг.

Проте дід постійно лежав. Його ніхто не обмивав, не міняв простирадла, білизну. Не буду пояснювати, до чого це призводить. Для цього достатньо повчити біологію трішки.

Син тільки приходив і клав біля батька їжу на ліжко. У квартирі стояв жахливий сморід. На звертання патрульних дід не реагував. Просто лежав і дихав.

Я пам’ятаю таке дихання у мого діда, який три дні йшов до переходу в інший світ. Все, що він міг - це дихати. Страшна картина немиттєвої смерті.

Так от про смерть. Дід Льоня сьогодні помер.

І це перша історія, за всі патрулювання, яка так закарбувалася мені у пам’яті. І просто змушує мене сумувати.

Бо якою б людина не була, вона заслуговує на гідну смерть. Його син, якого навіть сусіди не знали, не знали його імені, мав би дуже-дуже за цим шкодувати.

А ще мав би понести відповідальність за неналежне піклування за своїм батьком. Але то не в нашій державі.

Словом, будьте ЛЮДЬМИ! І цінуйте своїх батьків. Бо таких дідів Льонь в кожному будинку. А раптом, то й ваш сусід?