Кому смердить, а хто – в мріях про... сіськи

Гортала вчора ввечері стрічку Фейсбука. Із співчуттям. Друзі, знайомі, посадовці, мешканці ДПЗ, центру і навіть району 5 школи – всі скаржилися на жахливий сморід. Знову.

А тільки вранці наслухалася людей з Вересневого і прилеглих сіл.

«Вам смердить, а нам – очі виїдає».

«Таке враження, що сцьохи під двері вилили».

«Проїжджав на велосипеді – ледь не вирвало».

Наслухалася людей. А ще – представника Гнідавського цукрового заводу, який запевнив: виробництво біоетанолу припинили.

Одним словом, моя стрічка ФБ ввечері виглядала приблизно отак:



Гортаю, гортаю… і тут – вуаля: Оновлена ресторація «Бравий Швейк» радісно зустрічала гостей…

Що?!!

Це все, що турбує власника Гнідавського цукрового, коли людей вивертає від запаху гівна в їхніх же домівках?!


Для довідки: Ярослав Галькевич – співвласник Гнідавського цукрового заводу, також – власник згаданого пивбару.


Як відомо, чоловік любить екзотичні подорожі, в мандрах проводить багато часу.

Менш відомо, але теж факт: живе пан Галькевич у Підгайцях, тож аромати його рідного виробництва не тривожать і там.


А коли нічого не тривожить, нічого не смердить, ніщо не провокує блювоту… звісно, можна думати і про вічні цінності.